Справа № 22ц-21324\09
Головуючий в 1-й інстанції-
Затолочний B.C.
Доповідач - Барильська А.П.
Категорія-48(Ш)
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Барильської А.П.,
суддів - Карнаух В.В., Савіної Г. О.,
при секретарі - Чубіній А.В.,
за участю: позивачки ОСОБА_1, відповідача
ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07
травня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2008 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, який під час розгляду справи уточнила та просила суд стягувати з ОСОБА_2 з 08 грудня 2008 року аліменти в твердій грошовій сумі 2000 грн. щомісячно на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, а, також, витрати на медичну реабілітацію і фізичний та інтелектуальний розвиток ‘дитини щомісячно по 240 грн., витрати на лікувально - оздоровчу фізкультуру та масаж 320 грн. щомісяця, а, також, стягнути з відповідача на користь позивачки витрати, пов’язані з розглядом справи.
Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07 травня 2009 року позовні вимоги задоволено частково: змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27.11.2001 року; стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина в розмірі 1500 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили; додаткові витрати на оздоровлення ОСОБА_5, -ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 300 грн. щомісячно на весь період хвороби дитини, але не пізніше, ніж до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили; стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 42, 50 грн. та 242, 50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягувати з нього аліменти на утримання сина в розмірі 701 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення сином повноліття та щомісячно стягувати з відповідача додаткові витрати на оздоровлення дитини в розмірі 240 грн. з наступних підстав. Рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, оскільки судом не досліджено належним чином матеріальне становище позивачки, не враховано, що відповідач доглядає та утримує свою матір, яка є непрацездатною за віком, не взято до уваги, що ОСОБА_2, як суб’єкт підприємницької діяльності, має заборгованість за четвертий квартал 2008 року, тому не має змоги сплачувати аліменти в сумі 1500 грн. щомісяця. Крім того, судом необгрунтовано стягнуто з відповідача 300 грн. щомісячно додаткових витрат на оздоровлення сина, а не 240 грн. згідно квитанцій, які надала позивачка. В медичній довідці, наданій ОСОБА_1, вказано про профілакторне лікування дитини, а не про наявність хвороби скаліоз.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 12.06.2000 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 6), шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 27 березня 2003 року.
На утримання сина з відповідача на користь позивачки на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27.11.2001 року стягуються аліменти в розмірі 1А частини зі всіх видів заробітку.
Малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на диспансерному обліку в Міській лікарні № 1 м. Кривого Рогу.
Задовольняючи позовні вимоги в частині розміру аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки в твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має матеріальну можливість сплачувати аліменти в розмірі 1500грн. щомісячно з урахуванням розміру його доходів.
Однак, з таким висновком погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, стан здоров’я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 є приватним підприємцем, має нерегулярний, мінливий дохід. Відповідач має на утриманні непрацездатну матір, ІНФОРМАЦІЯ_2.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при визначені розміру аліментів у твердій грошовій сумі, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дав неправильну оцінку матеріальному становищу відповідача. Суд, взявши до уваги обсяг виручки відповідача від реалізації товарів, не врахував, що отримана ним виручка не є чистим доходом. Як вбачається із матеріалів справи, обсяг витрат, які несе відповідач у зв’язку з заняттям ним підприємницькою діяльністю, зокрема, за четвертий квартал 2008 року склав 18600грн..( а.с. 149-234) Крім того, відповідач має на утриманні непрацездатну матір, ІНФОРМАЦІЯ_2.
За таких обставин, з урахуванням стану здоров’я дитини та матеріального становища відповідача, наявність у ОСОБА_2 непрацездатної матері на утриманні та враховуючи прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, встановлений ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» у розмірі 701 грн., колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає зміні, а цей розмір зменшенню з 1500грн. до 701 грн..
Крім того, стягнувши з відповідача на користь позивачки на оздоровлення сина ОСОБА_5 щомісячно по 300 грн., на період хвороби дитини, але не пізніше, ніж до досягнення нею повноліття, суд першої інстанції виходив з того, що додаткові витрати складають 560 грн. щомісячно.
Однак, з зазначеним висновком погодитись не можна, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь витрати на дитячу аквааеробіку, щомісячно, по 240 грн., з якими погодився відповідач, а також витрати на лікувально -оздоровчу фізкультуру та масаж 320 грн. щомісяця.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачка не надала суду доказів, що витрати на лікувально- оздоровчу гімнастику та масаж у розмірі 320 грн. викликані особливими обставинами, та зазначені витрати позивачка буде нести щомісячно у майбутньому.
Товарні чеки про сплату позивачкою у жовтні- грудні 2008 року по 320 грн. за ЛФК та тренажер, колегія суддів не може визнати доказами необхідності у майбутньому таких витрат, оскільки зазначені чеки не свідчать про можливість понесення позивачкою таких витрат наперед. Довідка лікаря травматолога - ортопеда про те, що ОСОБА_5 з 2006 року по 01.12.2008 року знаходиться на лікуванні з приводу скаліозу, не є підставою для стягнення додаткових витрат наперед, оскільки не містить доказів про необхідність щомісячних додаткових витрат на лікування малолітнього ОСОБА_5
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині розміру стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на оздоровлення сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає зміні, а цей розмір зменшенню з 300грн. до 240 грн..
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
Керуючись ст. 303, 307, п.2 ч. 1 ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07 травня 2009 року змінити в частині розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зменшивши цей розмір з 1500грн. до 701грн..
Змінити рішення суду в частині розміру стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на оздоровлення сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зменшивши цей розмір з 300грн. до 240 грн..
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.