Справа № 22-8971/08

УКРАЇНА

Головуючий у 1 інстанції - Грегуль О.В. Доповідач - Українець Л.Д.

ухвала

іменем україни

14 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста КиєваВ складі: головуючого - Українець Л.Д.суддів - Кравець В.А.

Білич І.М. при секретарі - Мороз О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2009 року в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів

встановила:

У червні 2009 року ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Мотивував свої вимоги тим, що відповідач не належно виконує умови договору про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою для пакетів «Святковий» від 19 листопада 2007 року, укладеного між ним і банком. Відповідно до умов договору, позивач відкрив відповідачу картковий рахунок, видав картку та надав кредитний ліміт у розмірі 25000 грн. зі сплатою 12, 5 % річних. Відповідач своєчасно відсотки за користування кредитом не сплатив. Станом на 27 квітня 2009 року у ОСОБА_2 утворилася заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 3 833 грн. 05 коп. та у зв’язку з несвоєчасним погашенням процентів за користування кредитом йому нарахована пеня в сумі 72 грн. 48 коп.

Просив стягнути з відповідача неповернуту своєчасно суму кредиту з процентами за користування ним.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2009 року позов ВАТ «Державний ощадний банк України» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 2 433 грн. 05 коп. - несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитом, 39 грн. 06 коп. - судового збору та 250 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 11 грн. 94 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволені позову.

Зазначив, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права. Судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до договору про відкриття фізичній особі картковою рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою для пакету «Святковий» він має виконувати свої зобов’язання в термін не пізніше 30 листопада 2009 року таабо завершення всіх розрахунків по картрахунку. Отже на момент подання позовної заяви, термін виконання його зобов’язань не закінчився, твердження позивача про порушення ним своїх зобов’язань є незаконним і необгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з’явилися в судове засіданняг вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.11.2007 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено договір № 154 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою для пакету «Святковий» (надалі - Договір № 154) під 12, 5 % річних.

Твердження апелянта про те, що відповідно до вищезазначеного договору він має виконати свої зобов’язання в термін не пізніше 30 листопада 2009 року та/або завершення всіх розрахунків по картрахунку, в частині обов’язку сплатити проценти суперечить умовам укладеного сторонами договору.

Згідно з п. 7.2 Договору № 154 за користування кредитом Клієнт зобов’язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором та додатком № 1 до нього. У разі якщо кредитна заборгованість існує менше двох звітних періодів плата за користування кредитом встановлюється в розмір 14% річних (при погашенні кредиту та процентів за користування кредитом до 25 числа місяця наступного за звітним). В іншому випадку плата за користування кредитом встановлюється у розмірі 22 % річних (пп. 122). проценти за перевищення витратного ліміту (овердрафт) сплачуються у розмірі 35 % річних (пп. 7.2.3).

Відповідно до п. 7.5 Договору № 154 Клієнт зобов’язується щомісячно, не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним, отримувати виписку по картрахунку відповідно до п. 6.1.7 цього Договору, сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до п. 6.1.2 І п. 7.2 цього Договору.

Станом на 26 вересня 2008 року встановлена Банком відновлювальна кредитна лінія в сумі 25 000, 00 гри. була ОСОБА_2 повністю вичерпана, а тому в нього виник обов’язок для сплати процентів, поповнити картрахунок або внести кошти готівкою до каси банку.

Відповідач указані у п.п. 7.2 та 7.5 Договору № 154 зобов’язання не виконав, проценти за користування кредитом не сплатив.

Суд підставно виходив з того, що подана банком позовна заява містила посилання на відповідні положення Договору № 154, що виступали нормативною підставою нарахування пені. Так, у силу п. 7.6 Договору № 154 забезпеченням виконання зобов’язань по погашенню кредиту та суми перевищення витратного ліміту (овердрафту), а також по сплаті процентів за користування кредитом є страхування Банком фінансових ризиків га неустойка у вигляді пені. В разі порушення терміну погашення кредиту, суми перевищення витратного ліміту (овердрафту) та сплати процентів по них Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

За обставин прострочення сплати процентів за користування кредитом за банківською платіжною карткою ОСОБА_2 банком було нараховано пеню у сумі 72 грн. 48 коп.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду є законним та обгрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.