Справа № 22ц-21368/2009

Головуючий в першій  інстанції - Ан О.В.

Доповідач - Барильської А.П.

Категорія № 67 (II)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х

апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Барильської А.П.

суддів - Карнаух В.В., Савіної Г. О.

при секретарі - Чубіної А.В.

за участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2, на рішення Саксаганського районного суду м". ОСОБА_4 від 04 лютого 2009 року за заявою ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою, яку під час розгляду справи уточнила, та просила суд встановити факт її сумісного проживання з березня 1998 року з ОСОБА_6, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 лютого 2009 року заяву задоволено: встановлено факт сумісного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з березня 1998 року.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі, оскільки судом не враховано, що між заявницею та заінтересованими особами є спір щодо спадкового майна, ОСОБА_5 не надано належних доказів проживання однією родиною з померлим ОСОБА_6 та наявності у неї грошових коштів для спільного придбання спірної квартири.

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 січня 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5. було укладено шлюб (а.с. 6).

23 жовтня 2002 року ОСОБА_6, згідно договору купівлі -продажу (а.с. 1 І), придбав квартиру АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (а.с. 9).

Маючи намір довести, що ОСОБА_5 та її спільний з померлим ОСОБА_6 син є спадкоємцями першої черги на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6, вона звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання з ним з березня 1998 року.

Задовольняючи заяву ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що заява повинна бути розглянута в порядку окремого провадження і факт сумісного проживання заявниці та померлого ОСОБА_6 з березня( 1998 року встановлений поясненнями свідків та належними і достовірними доказами у справі.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку. окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.6 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядкуокремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядкупозовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснюєзаінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальнихпідставах.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_6 з березня 1998 року, оскільки таким чином мала намір довести, що вона з сином є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що між заявницею та заінтересованим особами на момент звернення із заявою про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з березня 1998 року, існував майновий спір про спадкове майно -квартиру АДРЕСА_1, який повинен був вирішуватися в порядку позовного провадження.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справа х про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов’язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, заяву ОСОБА_5 про встановлення факту сумісного проживання з ОСОБА_6 з березня 1998 року залишити без розгляду та роз’яснити, що вона має право подати позов на загальних підставах.

Керуючись ст. ст. 303, 307, ч.6 ст. 235, ст. ст. 310, 313, 314 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 лютого 2009 року скасувати.

Заяву ОСОБА_5 про встановлення факту сумісного проживання залишити без розгляду.

Роз’яснити заявниці її право на звернення до суду на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.