Справа № 22ц-3636/2010 Головуючий у 1інст. – Жовток Є.А.
Доповідач – Шемець Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
головуючого- судді Позігуна М.І.,
суддів: Шемець Н.В., Губар В.С.,
при секретарі:
Кравченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_6 як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ; зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок ОСОБА_6 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.01.2009 року по 01.04.2010 року.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову позивачеві в задоволенні його вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а також на неповне з’ясування судом обставин справи.
Апелянт зазначає, що фінансування витрат, пов”язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється за рахунок Державного бюджету. І будь-які бюджетні призначення та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Крім того, апелянт посилається на те, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, і повинні використовуватись виключно за призначенням.
На думку апелянта, неправомірним є застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для визначення розміру пенсії згідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
ОСОБА_6 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи від захворювання, пов’язаного з виконанням обов”язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області (а.с.5,11-12,14).
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач повинен був діяти у відповідності до положень ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснити перерахунок та виплати пенсій згідно даного Закону, і, відповідно, порушені права позивача підлягають судовому захисту.
З таким висновком погоджується апеляційний суд.
Статтею 49 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.54 Закону, в якій наведено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесених до категорії 1, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв"язок із чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 Закону, особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, зокрема, інвалідам 2 групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Тобто, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а саме Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у Законі про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Також апеляційний суд враховує, що положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов"язаних з нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 даної статті.
Тому доводи апелянта щодо непоширення на спірні правовідносини положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" не є обґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині.
Доводи апелянта щодо відсутності фінансування витрат за даним позовом не впливають на законність оскаржуваного рішення, оскільки предметом даного спору не є питання фінансування таких видатків.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303,304-1, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області – відхилити.
Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: