Справа № 22- 6311/09

 Головуючий в 1 інстанції - Черновськой Г. В.

Категорія -25

 Доповідач - КочковаН.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Костюченко Н.Є.

суддів - Кочкової Н.О., Григорченко Е.І.

при секретарі - Лещинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом акціонерного страхового товариства «Вексель» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2009 року відмовлено у задоволенні позову акціонерного страхового товариства «Вексель» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП, у порядку регресу.

Не погодившись з даним рішенням, ACT «Вексель» подало апеляційну скаргу, у якій ставить питання про скасування рішення суду, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в

межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, скасувавши рішення суду.

Із матеріалів справи вбачається, що 23 січня 2008 року між АСК «Вексель» та ОСОБА_2 було укладено договір про добровільне страхування наземного транспортного засобу № 202-0095/08 ДНФ. Згідно умов даного договору страховик прийняв під страховий захист транспортний засіб страхувальника - легковий автомобіль марки «Шевроле Авєо», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого РЕВ - 1-го MB ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській обл. 25.01.2007р.

11.09.2008 року зазначений автомобіль під керуванням ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася внаслідок порушення водієм автомобіля «МЕРСЕДЕС», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1, п.10.1. Правил дорожнього руху України.

Згідно заказу-наряду (вх. № 851 від 07.10.2008р.), складеного 06.10.2008р. приватним підприємцем ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_2 складає 3716 грн.

Позивач, керуючись умовами договору про добровільне страхування наземного транспортного засобу № 202 -0095/08 ДНФ, на підставі страхового акту № 515/08/Р від 05 листопада 2008 року та заяви на виплату, здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в сумі 3136 грн. і просив стягнути вказану суму із відповідачки.

Відмовляючи у задоволенні йозову, суд 1 інстанції вказав, що «позивачем не доведений факт застрахованої особи», на заказі-наряді, складеному 06.10.2008р. приватним підприємцем ОСОБА_3 відсутні підписи майстра, що перевірив роботу та підпис замовника, що прийняв роботу. Крім того, із заказу-наряду не вбачається, що ремонт автомобіля «Шевроле Авєо», реєстраційний номер НОМЕР_3 був проведений саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11.09.2008 року за участю даного автомобіля та автомобіля «МЕРСЕДЕС» під керуванням відповідачки. До того ж, у позивача не було достатньо підстав для виплати страхового відшкодування.

Вказані висновки зроблені судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст.. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом 1 інстанції було встановлено, і не оспорювалось відповідачкою, що дорожньо-транспортна пригода сталася 11 вересня 2008 року з її вини. Не оспорювалось відповідачкою при розгляді справи у суді 1 інстанції і правомірність виплати потерпілому ОСОБА_2 страхового відшкодування та його суми - 3 136 грн.

Суд 1 інстанції у досить повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, але неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права, що відповідно до п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та постановления нового рішення.

Виходячи із того, що ACT «Вексель» виплатив потерпілому ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 3136 грн., і має право вимагати від відповідачки повернення вказаної суми, - позовні вимоги підлягають задоволенню. Крім суми страхового відшкодування, підлягає стягненню сума у 83 гривні, затрачена позивачем на отримання довідки Відділу ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області, а також на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України - повернення судових витрат: 51 гр. та 25гр. 50коп. державного мита та 30 гр. і 120гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Всього підлягає стягненню 3 472 гр. 50 коп.

Посилання суду на те, що у позивача не було підстав для виплати страхового відшкодування не можуть бути взяті до уваги, оскільки позовні вимоги щодо правильності виплати та суми відшкодування відповідачем не заявлялись, а відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд повинен розглядати справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів, а згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Не підтверджується матеріалами справи і посилання суду на те, що із заказу-наряду не вбачається, що ремонт автомобіля «Шевроле Авєо», реєстраційний номер НОМЕР_1 був проведений саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11.09.2008 року, оскільки перелічені у вказаному заказі-наряді роботи та матеріали, необхідні для ремонту, співпадають з переліком пошкоджень автомобіля, виниклих в результаті ДТП 11 вересня 2008 року.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п.4 ч. 1 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу акціонерного страхового товариства «Вексель» - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги акціонерного страхового товариства «Вексель» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного страхового товариства «Вексель» 3 472 гривні 50 копійок.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців.