Справа № 22 ц - 5874/09

Головуючий у 1 -й інстанції - Варенко О.П.

Категорія: 20

Доповідач - Кочкова Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Костюченко Н.Є., суддів - Конкової Н.О., Кіктенко Л.М.,

при секретарі - Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору дарування недійсним, визнання договору купівлі-продажу дійсним та встановлення права власності на житло, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволені частково, визнано недійсним договір дарування 27/100 квартириАДРЕСА_1 від 7 жовтня 2002 року, укладений між ОСОБА_8, що діяв за дорученням від імені ОСОБА_7, та ОСОБА_9, посвідчений державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 3-6568. Визнано дійсним договір купівлі-продажу 27/100 квартири АДРЕСА_1 від 17 січня 2002 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 27/100 квартири АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та у задоволенні позову ОСОБА_2 у повному обсязі - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на те, що факт ухилення ОСОБА_7 від нотаріального посвідчення договору не доведений, а умови договору купівлі-продажу від 17 січня 2002 року фактично не виконані жодною із сторін, тому рішення суду не відповідає вимогам ст. 213, 215, 212 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати із направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2006 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2, в якій вона просила: вселити її до кімнати 1-6 квартири АДРЕСА_1, зобов’язати відповідачів не чинити їй перешкод у користуванні квартирою, повернути ключі від вхідних дверей, встановити демонтовані двері у кімнату 1-6, стягнути матеріальну шкоду у сумі 334гр. 90коп. та моральну шкоду у сумі 5 000 гр., а також повернення судових витрат (том 1, а.с. 7-11).

20 жовтня 2008 року ОСОБА_2 надала суду «зміни по позовної заяви» (том 2, а.с. 23-27), в яких, крім позовних вимог, вказаних у позовній заяві від 27 березня 2006 року, просила визнати договір дарування частини спірної квартири від 7 жовтня 2002 року - договором купівлі - продажу і визнати договір купівлі-продажу від 7 жовтня 2002 року дійсним. Вказані вимоги суд не розглянув, хоча позивачка від них у встановленому порядку не відмовлялась і не просила залишити без розгляду. Цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення, тому відповідно до п.5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Крім того, 26 червня 2006 року суд прийняв до спільного розгляду з основним позовом зустрічний позов ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому вони просили визнати недійсним договір дарування від 7 жовтня 2002 року, зобов’язати третю особу (Шосту Дніпропетровську державну нотаріальну контору) виключити ОСОБА_2 із Єдиного реєстру власників житла, визнати дійсним договір купівлі-продажу від 17 січня 2002 року, укладений у простій письмовій формі між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, та визнати за нею право власності на 27/100 квартири АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 74-77, 82). При цьому суд не звернув увагу на те, що позовна заява ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позовна вимога про зобов’язання виключити ОСОБА_2. із Єдиного реєстру власників житла пред’явлена до третьої особи, якою у позові зазначена Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора. Крім того, у позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обгрунтовує вказану позовну вимогу і не зазначені докази на її підтвердження.

В ході нового розгляду справи суду слід встановити, чи мали місце обставини, якими сторони обгрунтовують свої вимоги та заперечення (зокрема, з.’ясувати, чи видавав ОСОБА_7 довіреність ОСОБА_8 у 2001 році, і чи була вказана довіреність скасована; з’ясувати, чи була досягнута домовленість між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу, укладеного у простій письмовій формі 17 січня 2002 року та хто і яким чином ухилявся чи ухиляється від його нотаріального посвідчення), якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та які правові норми підлягають застосуванню.

Керуючись п.5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2009 року - скасувати та направити справу на новий розгляд до того ж суду, в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.