Справа № 22-8938/2009

УКРАЇНА

Головуючий у 1 інстанції - Нежура В.А.

 Доповідач - Українець Л.Д.

УХВАЛА

Іменем україни

07 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду міста КиєваВ складі: головуючого - Українець Л.Д.суддів - Черненко В.А.

- Диби В. Г. при секретарі - Мороз О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Укргазбанк» про примусове виконання зобов’язань за договором банківського вкладу та повернення суми депозитного вкладу.

встановила:

У травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Укргазбанк» про примусове виконання зобов’язань за договором банківського вкладу та повернення суми депозитного вкладу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2009 року прийнято відмову ОСОБА_2 від усіх пред’явлених вимог.

Провадження по справі закрито.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 з ВАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» понесені судові витрати в сумі 250 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8 апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та передатисправу на розгляд Голосіївського районного суду м. Києва.

Зазначив, що ухвала суду є незаконною та постановлена з порушенням норм процесуального права. У поданій ним заяві в порядку ст. 31 ЦПК України, про уточнення шляхом доповнення позовних вимог, він доповнював власні позовні вимоги за позовом, а не відмовлявся від них. Заяви про відмову від позову він суду не писав.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд обгрунтовано виходив з того, що позивач відмовився від позовних вимог. При цьому в ухвалі зазначено, що в судовому засіданні позивач надав заяву про відмову від усіх заявлених вимог та просить суд стягнути понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 гривень та 250 грн. судових витрат.

Такий висновок суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

На аркуші справи № 49 знаходиться заява ОСОБА_3, якою він уточнює свої позовні вимоги до АК «Укргазбанк». В ній зазначено, що він просить стягнути судові витрати в сумі 250 грн., понесені на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та стягнути суму 10 000 грн. юридичний супровід по справі на підставі наданої квитанції.

В апеляційній скарзі позивач зазначив, що далі в заяві він написав, що від решти позовних вимог не відмовляється.

Проте такі доводи позивача не відповідають дійсним обставинам. В зазначеній заяві (а.с. 49) є очевидне механічне виправлення та вбачається, що текст містив такий зміст російською мовою: «от остальных исковых требований я отказываюсь». В наведеному тексті замість букви «я» написано «не» та в слові «требований» також є виправлення на

слово «требованиях».

Про очевидність цих виправлень свідчить досліджений в судовому засіданні аркуш справи № 49 за участю сторін, які не оспорюють очевидність такого виправлення.

Крім того, колегія суддів дослідила журнал судового засідання та прослухала повний текст фіксування судового засідання технічними засобами і встановила, що в судовому засіданні оголошувалась зазначена заява і в ній було написано « От остальных исковых тренований я отказываюсь».

Зауважень на журнал судового засідання позивач не приносив.

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції пояснив, що конкретних позовних вимог ОСОБА_2 фактично не пред»являв. Жодного розрахунку суду не надав і в судовому засіданні відмовився від всіх заявлених вимог та просив лише стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу.

Жодна із сторін не змогли суду пояснити ким та коли були внесені виправлення в

заяву позивача.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то суд досліджував дані обставини. На підтвердження вимоги про стягнення 10 000 грн. на правову допомогу, позивач надав суду договір про надання юридичних послуг, укладений між ним та ОСОБА_4 та копію виписки по картковому рахунку.

В суді апеляційної інстанції позивач та його представник підтвердили, що представник відповідача не приймав участі у розгляді справи. Матеріали справи не містять даних чи є останній фахівцем в галузі права. Позивач не надав жодного розрахунку виконаної ОСОБА_4 роботи, затрати часу, як і не надав суду доказів, щодо оплати роботи ОСОБА_4 саме за цим договором в сумі 10 000 грн.

Згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» компенсація витрат, пов»язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинна перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі (яка надає правову допомогу) виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн. витрат на правову допомогу не грунтуються на законі.

Ухвала відповідає вимогам закону і підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.