Справа № 22-ц -3214

 Головуючий у 1 інстанції Сидоров Є.І.

Категорія 44

Доповідач Постолова В. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 травня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого: Ювченко Л.П. Суддів Постолової В. Г., АзевичаВ.Б. при секретарі Приходько В.А. за участю представника позивачів ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представника 3-ї особи ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 24 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Содействіе», орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіровської районної у м. Донецьку ради про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_9, 2007 року народження, ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Содействіе» про вселення в квартиру

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2007 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом до відповідачів. Заочним рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 29 жовтня 2007 року позовні вимоги позивачів задоволені.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 30 січня 2008 року вказане заочне рішення скасовано.

6 серпня 2008 року відповідачі не погодившись з вказаним позовом звернулися до позивачів з позовом про вселення в квартиру, посилаючись на те, що позивачі чинять перешкоди в проживанні в спірній квартирі.

02.02.2009 року позивачі уточнили та доповнили позовні вимоги та просили залучити до участі в справі орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіровської районної в м. Донецьку Ради та визнати на підставі ст.. 71, 72 ЖК України відповідачів таким, що втратили право проживання в спірній квартирі.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 24 лютого 2009 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_9, 2007 року народження, ОСОБА_8 задоволено. Вселено ОСОБА_7, ОСОБА_2, діючу в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_9, 2007 року народження, ОСОБА_8 в квартиру АДРЕСА_1 солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3. на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 16 грн. Врешті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3. просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимог, а в задоволені зустрічних позовних вимог відповідачів відмовити, посилаюсь на невідповідність висновків суду обставинам по справі та на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема вказують, що всі відповідачі виїхали із спірної квартири добровільно, вони не оплачують комунальних послу та не надали суду доказів щодо поважності причин не проживання в спірній квартирі.

Судом при розгляді справи встановлено, що в квартирі № АДРЕСА_1 відповідачка ОСОБА_7 була зареєстрована з 1985 року і проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_3, від шлюбу з яким вони мають двох дітей ОСОБА_2/ОСОБА_3/ та ОСОБА_8, які також зареєстровані в спірній квартирі.

Встановлено, що відповідачі проживали в спірній квартирі до 2004 року. Після розірвання шлюбу між подружжям склалися неприязнені стосунки, що робило неможливим проживання в квартирі відповідачки та її дітей. Відмовляючи в задоволені позовних вимог про визнання відповідачів такими що втратили право користування житловим приміщенням, суд виходив з того, що відповідачі не проживали в ній з поважних причин, зокрема через створення позивачами неможливих умов для проживання, які замінили замки вхідної двері. Задовольняючи зустрічні позовні відповідачів про вселення суд виходив з рівності прав членів сім* ї наймача.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, представника позивачів та 3-ї особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що судом при розгляді справи таких порушень припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Відповідно до вимог ст. 71 Житлового Кодексу України наймач і члени його сім*ї можуть бути визнані такими, що втратили право користування житловим приміщенням, якщо вони в ньому не проживали понад 6 місяців без поважних причин. Відповідно до вимог ст.. 64 ЖК України члени сім*ї наймача, які проживають з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов*язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Встановлено, що в спірній квартирі квартирі № АДРЕСА_1 відповідачка ОСОБА_7 була зареєстрована з 1985 року і проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_3, від шлюбу з яким вони мають двох дітей ОСОБА_2/ОСОБА_3/ та ОСОБА_8, які також зареєстровані в спірній квартирі.

Встановлено, що відповідачі проживали в спірній квартирі до 2004 року. Після розірвання шлюбу між подружжям склалися неприязнені стосунки, що робило неможливим проживання в квартирі відповідачки та її дітей.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог про визнання відповідачів такими що втратили право користування житловим приміщенням, суд виходив з того, що відповідачі не проживали в ній з поважних причин, зокрема через створення позивачами неможливих умов для проживання, які замінили замки вхідної двері. Задовольняючи зустрічні позовні відповідачів про вселення суд виходив з рівності прав членів сім* ї наймача.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам по справі та наданими сторонами доказами, зокрема поясненнями свідка ОСОБА_10

Доводи скарги щодо підтвердження факту не проживання відповідачів в спірній квартирі без поважних причин з посиланням на складені житловим органом акти, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вказані акти не містять в собі даних щодо причин не проживання відповідачів в спірній квартирі, а сам по собі факт не проживання в спірній квартирі не спростовувався відповідачами. Крім того посилання в актах на відсутність речей відповідачів в спірній квартирі не було підтверджено свідками, які підписали вказані акти і які були допитані під час ухвалення заочного рішення суду, яке в подальшому було скасоване. Інших доказів які б спростовували пояснення відповідачів щодо поважності не проживання в спірній квартирі позивачами не було надано.

Крім того представник позивачів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не спростовувала своє проживання у бабці ОСОБА_11 в спірній квартирі з займанням однієї з кімнат, що ще раз вказує на обгрунтованість доводів відповідачів щодо створення позивачами перешкод в проживанні в спірній квартирі. Доводи скарги щодо зміни правового статусу спірної квартири не є підставою для скасування рішення суду, оскільки приватизація спірної квартири позивачами була здійснена після подачі ними позову, а саме на підставі ухвалення заочного рішення суду, яке в подальшому було скасовано, а тому суд розглянув правовідносини між сторонами на час звернення позивачів до суду з вказаним позовом.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і не спростовують правових висновків суду.

Таким чином доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального права або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.

Керуючись ст. хт. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 24 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.