НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ          

                                                           РІШЕННЯ

                                   ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

     12 серпня 2010 року    справа № 2-909-2010     м. Нововолинськ  

               Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

         головуючого                                          Ференс-Піжук О.Р.

         при секретарі                                         Шевчук О.М.,

         за участю представника позивача        Колемасової С.Ф.

         відповідача                                              ОСОБА_2                                                          

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому до ОСОБА_2 про стягнення 3204,30 грн. зайво отриманих  коштів, -

                    в с т а н о в и в:

    08 червня 2010 року Управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 3204,30 грн. Вимоги обґрунтовано тим, що відповідачу  ОСОБА_2 з грудня 2005 року по січень 2009 року здійснювалась виплата  компенсації, як особі, що надає соціальні послуги інваліду 1-ї групи загального захворювання ОСОБА_3 Зазначена компенсаційна виплата призначається  непрацюючим фізичним особам, які постійно  надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям –інвалідам, хворим, які не здатні  до самообслуговування і потребують постійної допомоги. Вказано, що ОСОБА_2,  при зверненні 28 листопада 2005 року до управління праці та соціального захисту населення із заявою про призначення компенсаційної виплати подала пакет необхідних для цього документів, в тому числі ксерокопію трудової книжки із останнім записом у ній про звільнення з роботи 25 листопада 2005 року. Під - час проведення перевірки в грудні  2009 року було виявлено, що ОСОБА_2 з 01.12.2005 року і по 29.12.2009 року працювала фельдшером на ТзОВ «Классік» і не повідомила про працевлаштування в управління праці, а неправомірно продовжувала отримувати компенсаційні виплати протягом вказаного періоду, загальна сума яких починаючи з   28.11.2005 року по 29.12.2009 року склала 3204 грн.30 коп. Рішенням управління праці і соціального захисту населення від 15.01.2010 року, ОСОБА_2 припинено виплату компенсації і повідомлено про добровільне повернення безпідставно отриманих  бюджетних коштів. Оскільки відповідач не відреагувала на повідомлення управління праці, то питання вирішується в судовому порядку.

    В судовому засіданні представник позивача Колемасова С.Ф. вимоги  підтримала  повністю з наведених у позові підстав. Додатково пояснила, що ОСОБА_2 при зверненні із заявою була повідомлена спеціалістом управління праці ОСОБА_4, яка приймала документи,  про те, що компенсація призначається виключно непрацюючим фізичним особам. Остання звіряла оригінал трудової книжки  із копією і завіряла її своїм підписом та штампом. Дані про працевлаштування ОСОБА_2 станом на 25.11.2005 року чи роботу за сумісництвом  у її трудовій книжці були відсутні. Сама ОСОБА_2 не повідомляла управління праці про роботу  за сумісництвом, хоча була зобов’язана вчасно повідомляти про припинення надання соціальних послуг або інші причини,  що впливають на призначення компенсаційної  виплати. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь управління праці 3204,30 грн. безпідставно отриманих  бюджетних коштів за період з 28.11.2005 року по 29.12.2009 року та судові витрати по справі.

    Відповідач ОСОБА_2 в суді  позов не визнала і пояснила, що вона належно виконує свої обов’язки по наданню соціальних  послуг інваліду 1-ї групи своєму племіннику ОСОБА_3. Оформляючи заяву про  призначення компенсаційної виплати 25.11.2005 року надала в управління праці всі необхідні документи, в тому числі трудову книжку. Не може пояснити чому працівник управління праці, перевіряючи її трудову книжку завірив ксерокопію, де відсутні дані про роботу ОСОБА_2 за сумісництвом та з 01.12.2005 року постійне працевлаштування на ТзОВ «Класссік». Зазначає, що її  ніхто не роз’яснював про те, що компенсаційні виплати призначаються  тільки непрацюючим особам і обов’язок повідомляти управління праці про працевлаштування. Вважає, що підстав для стягнення з неї отриманих коштів, немає.

    Заслухавши пояснення сторін, показання  свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового  задоволення.

    28 листопада 2005 року ОСОБА_2 звернулася до  управління праці та соціального захисту населення із заявою (а.с.18-19) про призначення компенсаційної виплати і погодилась надавати соціальні послуги інваліду 1-ї групи , що потребує стороннього догляду ОСОБА_3 Із змісту заяви вбачається, що заявник усвідомлює, що відомості про доходи та наявність робот, які можуть  вплинути на призначення  компенсаційної виплати, можуть бути перевірені  згідно з чинним законодавством. Зобов’язується вчасно  повідомити про припинення надання соціальних послуг  або інші  причини, що впливають  на призначення компенсаційної виплати. На вказаній заяві мається особистий підпис ОСОБА_2  із датою 28.11.2005 року. До заяви відповідач подала  лікарські довідки   про стан свого здоров?я  ОСОБА_3,  свій стан здоров?я  а  також дані трудової книжки що засвідчують факт звільнення її з роботи 25.11.2005 року.

    Обставини прийому заяви та додатків до неї ствердила в суді свідок ОСОБА_6, яка особисто перевіряла  дані трудової книжки ОСОБА_2 і завіряла їх достовірність з наданим заявницею оригіналом. Показала, що станом на 28.11 2005 року у трудовій  книжці ОСОБА_2 були відсутні відомості про роботу ОСОБА_2 з 2003 року за сумісництвом та працевлаштування її з 01.12.2005 року на ТзОВ «Классік». Ствердила, що роз’яснювала ОСОБА_2 те, що компенсаційна виплата призначається тільки непрацюючим особам, в тому числі і пенсіонерам, які не продовжують роботу.

    Свідок ОСОБА_5 показала, що вона працювала у відділі кадрів ТзОВ «Классік» і за бажанням  ОСОБА_2, після звільнення останньої з підприємства «Ново волинський ДОК» внесла  в трудову книжку відповідачки відомості про роботу на ТзОВ «Классік»   за сумісництвом з 09.12.2003 року та про переведення на повну ставку  фельдшера цього  підприємства  з 01.12.2005 року.

    З копії трудової книжки, поданої ОСОБА_2  в день звернення до управління праці із заявою про призначення  компенсаційної виплати вбачається, що  останній запис під № 9  про звільнення ОСОБА_2 з роботи  датований 25.11.2005 року. (а.с.24).

    У поданій відповідачкою  до суду  копії її трудової книжки маються записи під № 10 про роботу з  09.12.2003 року за сумісництвом та під № 11 про переведення з 01.12.2005 року  на постійну роботу в ТзОВ «Классік», де остання працює по даний час. (а.с.35).

    Дана обставина  підтверджується  довідкою генерального  директора ТзОВ «Классік» № 159 від 29.12.2009 року. (а.с.16)

    Таким чином, відповідач ОСОБА_2, звернувшись до управління праці з заявою про призначення їй компенсаційної виплати, як особа, не мала права на її отримання, оскільки, відповідно до п.1 Порядку  призначення  і виплати компенсації особам, які  надають соціальні послуги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року, № 558, щомісячна компенсаційна виплата  призначається  непрацюючим фізичним особам, які постійно  надають послуги  громадянам  похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування  і потребують  постійної сторонньої  допомоги.

    Як зазначено у п.15 вказаного Порядку, фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов’язані   повідомити  органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення.  У разі виявлення таких обставин,  виплата компенсації припиняється  з дня, що настає за днем виникнення  таких  обставин. У разі одержання  у зв’язку з цим  зайвих сум компенсації, одержувачі  повинні  відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру  виплачені суми.    

    Згідно розрахунків надмірно виплаченої суми компенсації за надання соціальних послуг (а.с.4-7) ОСОБА_2 за період з грудня 2005 року по грудень 2009 року отримала всього 3204,30  грн. компенсації.

    Оскільки відповідач добровільно на вимогу  управління праці і соціального захисту населення (а.с.9,10), не повернула  надміру виплачені суми, то управління  08 червня 2010 року звернулося  з позовом до суду, який суд, застосовуючи вимоги ст. 257 ЦК України, задовольняє частково, стягуючи з ОСОБА_2 суму надмірно виплачених коштів   за період з червня  2007 року по 29 грудня 2009 року в розмірі 2216,40 грн.  та судові витрати по справі.      

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 67, 88,  212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 256,257,1166, ЦК України,  п.1,п.15 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги,  затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 29.04.2004 року, № 558,- суд

вирішив:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2  на користь Управління праці та соціального захисту населення  Нововолинського міськвиконкому Волинської області 2216,40 грн. ( дві тисячі двісті шістнадцять гривень сорок копійок) безпідставно отриманих коштів та 120 грн. (сто двадцять гривень) витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи .

    Стягнути з ОСОБА_2  судовий збір в дохід держави в сумі 51 ( п’ятдесят одну ) гривню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області   протягом десяти днів з дня його проголошення.  

      У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: