Справа №22 - 6468 /2005р.                                Головуючий у 1 інстанції: Бузанов П.М.

Категорія: 21                                                         Доповідач: Краснощокова Н.С.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19  липня 2006р.                                           Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Краснощокової Н.С. судців:   Маширо О.П., Сукманової Н.В при секретарі: Маслаковій М.Г.

за участю  позивача   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка на рішення Жданівського міського суду від 3 травня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка звернулось із апеляційною скаргою на рішення Жданівського міського суду від З травка 2006р., яким з нього на користь позивача ОСОБА_1 стягнено у відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я на виробництві 30 000 грн.

Відповідач посилається на те, що судом при ухваленні рішення не враховано вимоги п. 27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006рік", вказаною нормою Закону зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, та частини третьої статті 28 та частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Позивачем не доведено факту спричинення йому моральної шкоди, зокрема, відсутній висновок МСЕК щодо встановлення факту заподіяння такої шкоди. Крім того, стягнена судом сума не відповідає принципам справедливості і достатності. Тому апелянт просить рішення скасувати і ухвалити нове.

В судовому засіданні Апеляційного суду позивач просив скаргу відхилити, а рішення залишити без зміни.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на підприємствах вугільної промисловості з 1982р. по 2003р., під час роботи у важких та небезпечних умовах праці отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 22 квітня 2004р. позивачеві вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням хронічною вертеброгенною пояснично - крестцевою радикулопатією та    3 групу інвалідності безстроково.  Втратою здоров'я на виробництві позивачеві спричинено моральну шкоду, він відчуває моральні та фізичні страждання, позбавлений можливості працювати на підземних роботах та утримувати сім'ю, йому необхідно докладати додаткових зусиль для організації його звичного способу життя. З врахуванням характеру та обсягу моральних страждань суд частково задовольнив позов і стягнув з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди ЗО 000 грн.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, Апеляційний суд вважає, що скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення суду слід змінити в частині розміру стягненої суми з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов та стягуючи на користь позивача суму у відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і обґрунтовано прийшов до висновку про те, що позивачеві причинена моральна шкода, оскільки через роботу у шкідливих умовах праці він втратив здоров'я, частково працездатність, у його житті стались вимушені зміни.

Однак, при визначенні розміру суми відшкодування моральної шкоди судом не в достатній мірі враховані фактичні обставини справи, зокрема те, що позивачеві встановлено інвалідність 3 групи, тобто він не позбавлений можливості працевлаштуватись на іншу неважку роботу. Тому з врахуванням фактичних обставин справи, принципів справедливості та розумності розмір визначеної судом до стягнення суми слід зменшити до 15 000 грн.

Згідно із п.З ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313- 316 ЦПК України, Апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка задовольнити частково.

Рішення Жаданівського міського суду від   3 травня 2006р. змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Жданівка на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч грн.)

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, касаційна скарга може бути подана протягом 2-х місяців з дня набрання законної сили рішенням  апеляційного суду.