№ 2-77/2010 р.                      

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02 квітня 2010 року                                                                       смт. Станиця  Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого                                                                 Соболєва Є.О.

при секретарі                                                               Сухаревській Н.О.

за участю:

представника позивача                        Борисенка О.М.                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3 в якому просив: у рахунок погашення заборгованості останньою за кредитним договором №  014/0000/74/90792 від 16.08.2006 року в розмірі 12 551,89 доларів США, що за курсом НБУ становить 98 507, 20 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з прилягаючими надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вищевказаного житлового будинку, виселити відповідачку та позбавити права користування вищезазначеним житловим приміщенням, а також стягнути судові витрати, посилаючись на наступні обставини:

16 серпня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції (далі за текстом – Банк) та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №  014/0000/74/90792, згідно якого позивач надав відповідачці кредит у сумі 13 000,00 доларів США  строком до 15.08.2021 року зі сплатою 12  % річних.

За умовами  п. 1.3 та п. 5.1 кредитного договору ОСОБА_3 зобов’язалася  сплачувати позивачу до 15 числа кожного місяця кредит щомісячними платежами в розмірі 1/180 частки від суми отриманого кредиту та проценти за фактичне користування кредитними коштами.

В якості забезпечення виконання зобов’язань за вищезазначеним кредитним договором 16 серпня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»  (далі за текстом – Банк) та  ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватний нотаріусом Станично-Луганського нотаріального округу Луганської області Незнайко Є.В.  та зареєстрованим в реєстрі за № 2499.

Згідно п. п. 1.2 договору іпотеки відповідачка надала в іпотеку позивачу належне їй  на праві власності нерухоме майно: житловий будинок з прилягаючими надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.  

В судовому засіданні представник позивача змінив предмет позову, просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №  014/0000/74/90792 від 16.08.2006 року у сумі 98 151,74 грн. (що за курсом НБУ становить 12 298,33 доларів США) та судові витрати.

Потім у ході судового розгляду справи представник позивача неодноразово зменшував розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідачки 89 090, 71 грн. (що за курсом НБУ становить 11 241,74 доларів США), посилаючись на те, що заборгованість за кредитним договором відповідачка до цього частково погасила.

Відповідачка ОСОБА_3 при розгляді справи позов визнавала частково, не була згодною  з нарахованими їй штрафних санкцій, мотивувала свою позицію не зрозумілим розрахунком, у зв’язку з чим за її клопотанням та її представника їй було надано час для проведення звірки з банком.

Однак після перерви по справі відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутність від неї не надходило, тому суд вважав можливим розглянути справу у її відсутність за наявними у неї доказами.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611, 615, 623 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином в строки встановлені договором або законом. У разі невиконання, або неналежного виконання зобов’язань в односторонньому порядку, сторона винна в порушенні зобов’язання повинна нести цивільну відповідальність відповідно умов договору або закону.

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачкою 16 серпня 2006 року дійсно був укладений кредитний договір № 014/0000/74/90792, на підставі якого ОСОБА_3 позивач надав кредит у сумі 13 000,00 доларів США  на умовах зазначених в позовній заяві. крім того в цей день між сторонами в забезпечення виконання кредитного договору був укладений договір іпотеки нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.3 та п. 5.1 кредитного договору ОСОБА_3 зобов’язалася  сплачувати позивачу до 15 числа кожного місяця кредит щомісячними платежами в розмірі 1/180 частки від суми отриманого кредиту та проценти за фактичне користування кредитними коштами.

Також відповідно  п. 6.5 кредитного договору відповідачка ОСОБА_3  зобов’язалася у разі порушення умов кредитного договору, достроково повернути всю суму заборгованості за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.

З письмової вимоги позивача про дострокове повернення кредитних коштів від 10 липня 2009 року видно, що банк надіслав цю вимогу внаслідок того, що відповідачка припинила належним чином виконувати умови кредитного договору.

 Довідкою про розрахунок заборгованості за кредитним договором №  014/0000/74/90792 від 16.08.2006 року підтверджується, що ОСОБА_3 мала заборгованість за кредитом в сумі 12 551,89 доларів США, яка за курсом НБУ становить 98 507, 20 грн., але враховуючи, що відповідачка заборгованість за кредитним договором частково погасила, тому станом на 01.04.2010 р. загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем складає 89 090,71 грн.  ( що за курсом НБУ становить 11 241,74 доларів США ) та складається з наступного: заборгованості за кредитом – 79 948,75 грн. (що еквівалентно 10 088,17 доларів США); заборгованості за процентами –  2 848,17 грн. (що еквівалентно 359,39 доларів США); пені за несвоєчасне погашення кредиту – 1 892,76 грн. (що еквівалентно 238,84 доларів США); пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом – 4 401,02 грн. (що еквівалентно 555,34 доларів США).

Таким чином, з огляду на те, що відповідачка не надала суду своїх обґрунтувань та заперечень проти позову, аналізуючи в сукупності докази у справі у суду не виникає сумнівів, що ОСОБА_3 повинна нести відповідальність за порушення умов кредитного

-2-

договору, оскільки вона підписавши його, погодилася з наведеними у ньому умовами, у зв’язку з чим з неї слід стягнути уточнену вище загальну суму заборгованості.

Крім того, в разі повного задоволення позову, витрати понесені позивачем слід стягнути з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 615, 623, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Уточнений позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції задовольнити.

           Стягнути з  ОСОБА_3 на користь  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції  89 090,71 грн.     ( що за курсом НБУ становить 11 241,74 доларів США ) - заборгованість за кредитним договором № 014/0000/74/90792 від 16 серпня 2006 року; 985,08 грн. – судовий збір та 120 грн. – витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, які були сплачені позивачем при зверненні до суду, а всього – 90 195,79 грн..

Рішення  може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення, яка може бути подана  протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження в строк, передбачений для подачі цієї заяви.

Головуючий:  

                                                                                № 2-379/2009 р.                      

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30 квітня 2009 року                                                                                     смт. Станиця  Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого                                                                     Соболєва Є.О.

при секретарі                                                                   Сухаревській Н.О.

за участю представника позивача                                   Ємельяновій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом АБ «Український комунальний банк» Станично-Луганське відділення до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №  01890/08-1220 від 03.03.2008 року у сумі 10821,53 грн., та судові витрати, посилаючись на наступні обставини:

03 березня 2008 року між  АБ «Український комунальний банк» (далі за текстом – Банк) та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 01890/08-1220, згідно якого позивач надав відповідачу з метою ремонту будинку кредит у розмірі  10 000 грн. строком до 02.03.2010 року зі сплатою 36  % річних ( та 1 % комісії від суми виданого кредиту одноразово).

За умовами  п. 1.1 кредитного договору ОСОБА_6 зобов’язувався погашати отриманий кредит щомісячно згідно з графіком, а також сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом щомісячно та відповідно до п. 3.7 кредитного договору, у разі порушення умов кредитного договору, достроково повернути всю суму заборгованості за кредитом, включаючи борг  за кредитом, відсотки за користування кредитом та пеню.

В якості забезпечення виконання зобов’язань 03 березня 2008 року між  АБ «Український комунальний банк» (далі за текстом – Банк) та ОСОБА_7 був укладений договір поруки № 01890/08-1220/П, згідно якого поручитель зобов’язується  солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне повне виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_6 припинив виконувати взяті на себе зобов’язання, злісно ухиляється від виконання взятих зобов’язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом, порушує графік погашення кредиту, на виклики позивача не з’являється, посилаючись на зайнятість, тому станом на 25 лютого 2009 року у нього перед позивачем виникла заборгованість,  яка складається з: основної суми кредиту – 7835,91 грн.; відсотків за користування кредитом – 2707,75 та нарахованої за невиконання умов договору пені на суму 277,87 грн., всього сума заборгованості склала 10821,53 грн.

Оскільки відповідачі на звернення Банку про необхідність виконання умов договору не реагують, позивач змушений був звернутись до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність не надходило, заперечень проти позову не надав.

В судове засідання від начальника арештного дому Луганського слідчого ізолятора Харченка В.М. надійшла заява  відповідача ОСОБА_7, в якій він позов визнав, просив розстрочити суму боргу та розглянути справу у його відсутність.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611, 615, 623 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином в строки встановлені договором або законом. У разі невиконання, або неналежного виконання зобов’язань в односторонньому порядку, сторона винна в порушенні зобов’язання повинна нести цивільну відповідальність відповідно умов договору або закону.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 03.03.2008 року був  дійсно був укладений кредитний договір на умовах зазначених в позовній заяві, а також, що між позивачем  та відповідачем  ОСОБА_7 03.03.2008 року  був укладений договір поруки.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору відповідач ОСОБА_6 зобов’язувався своєчасно і в повному обсязі погашати отриманий кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно.

Також відповідач ОСОБА_6 відповідно  п. 3.7 кредитного договору зобов’язувався у разі порушення умов кредитного договору, достроково повернути всю суму заборгованості за кредитом, включаючи борг за кредитом, відсотки за користування кредитом та пеню.

Розрахунком заборгованості за кредитним договором підтверджується заборгованість відповідачів перед банком, що наведена в позовній заяві.

Письмовими повідомленнями позивача про наявність заборгованості та необхідність її погашення підтверджується факт, що відповідачі попереджалися про необхідність виконання вимог кредитного договору.

Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником.

Таким чином вбачається, що згідно вказаного договору поруки ОСОБА_7 на добровільних засадах прийняв на себе зобов’язання відповідати  по зобов’язанням ОСОБА_6, перед Кредитором, тобто Банком.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором  в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ст. 543 ЦК України вказує, що у разі солідарного обов’язку боржників (відповідачів) кредитор (позивач) має право вимагати виконання обов’язку в повному обсязі від усіх боржників (відповідачів) разом.

Відповідно до ст. ст. 657, 1050 ЦК України у разі порушення позичальником умов кредитного договору, де встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець вправі вимагати дострокового повернення  позики, що залишилася зі сплатою процентів, а також вимагати розірвання цього договору.

Таким чином, з огляду на те, що відповідач ОСОБА_6  не надав суду своїх пояснень та заперечень проти позову, а ОСОБА_7 позов визнав, аналізуючи в сукупності докази у справі у суду не виникає сумнівів, що ОСОБА_6 повинен нести відповідальність за порушення умов кредитного договору, оскільки він, підписавши його, погодився з наведеними в ньому умовами, а ОСОБА_7 згідно вказаного договору поруки прийняв на себе зобов’язання відповідати  по зобов’язанням ОСОБА_6, перед Кредитором, тобто Банком, тому з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 10821,53 грн. слід стягнути солідарно.

Крім того,  оскільки, згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалене рішення суд присуджує з іншої сторони стягнення понесених витрат, тому з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 варто стягнути на користь АБ «Український комунальний банк»  витрати понесені на оплату судового збору 108,22 грн. і  інформаційно-технічне забезпечення 30 грн., в рівних частках.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 615, 623, 657, 543, 553,554, 1050 ЦК України, ст.ст. 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов  АБ «Український комунальний банк» задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 01890/08-1220 від 03.03.2008 року, що був укладений між АБ «Український комунальний банк» та ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь  АБ «Український комунальний банк» заборгованість за кредитним договором № 01890/08-1220 від 03.03.2008  року у сумі 10821,53 грн. – солідарно.

Стягнути з  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь  АБ «Український комунальний банк» 108,22 грн. – розмір сплаченого позивачем судового збору та 30 грн. – суму сплачених позивачем витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього – 138,22 грн., в рівних частках, з кожного.

Рішення  може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганский районний суд Луганської області протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення, яка може бути подана до Станично-Луганського районного суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий: