Судове рішення #10566877

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа № 22-5764                                         Головуючий у 1 інстанції             2010  р.                                           Нікітенко Н.П.

                                                      Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“19” серпня 2010 року                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

        Головуючого:    Калашнікової О.В.

        Суддів :               Боєвої В.В.

                            Дашковської А.В.

    При секретарі:   Бабенко Т.І.

       

              розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

   

          на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від “03” березня 2010 року по справі за позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА:

    У грудні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

Згодом позивач звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника, посилаючись на те, що в нього є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову до розгляду справи по суті може призвести до відчуження відповідачем ОСОБА_4 належного йому майна, що в свою чергу може зробити неможливим виконання рішення суду.

 

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від “03” березня 2010 року вжито заходи забезпечення позову. Накладено арешт на наступне майно: земельну ділянку, реєстраційний номер 010626000024, кадастровий номер232218801:10:002:0212, АДРЕСА_1; житловий АДРЕСА_1 в буд.. АДРЕСА_2; квартиру АДРЕСА_2; квартиру АДРЕСА_3; автомобіль легковий „Седан Мерседес Бенц” модель S 430, колір чорний, 2003 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1; грошові кошти, що знаходяться на рахунках в банківських установах приватного підприємця ОСОБА_4

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 151, п. п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу за договором позики в сумі 307 262 грн. 50 коп.

Суд першої інстанції дійшовши обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 боргу за договором позики в розмірі 307 262 грн. 50 коп., на порушення вищезазначених норм процесуального закону не пересвідчився в належності майна, на яке накладено арешт, відповідачу по справі та не врахував принцип співмірності вжитих заходів забезпечення позову позовним вимогам.

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги документів, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить 23/100 частин квартири АДРЕСА_3. Право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, квартири № 31 та № 32 в буд. АДРЕСА_2 та транспортні засоби за ОСОБА_4 не зареєстровано.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення заяви ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що на праві власності належить ОСОБА_4 в межах суми позову.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу   ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від “03” березня 2010 року по цій справі скасувати, скасувавши вжиті нею заходи забезпечення позову, та постановити нову ухвалу наступного змісту:

„Заяву ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на наступне майно: земельну ділянку реєстраційний номер 010626000024, кадастровий номер232218801:10:002:0212, АДРЕСА_1; 23/100 частин квартири АДРЕСА_3, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4, та грошові кошти, що знаходяться  на рахунках у банківських установах ОСОБА_4 в межах суми позову, 307 262 грн. 50 коп.”

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація