Справа № 2-3104/2010

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

повний текст \

    09 серпня 2010року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі: головуючого судді – Гаркуша О.М.

при секретарі – Моїсеєнковій О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

                        В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача в якості повернення боргу суму у розмірі 248 850,00грн., за прострочення виконання грошового зобов’язання суму у розмірі 69451,28 грн., а також витрати пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 3156,77 грн., та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. Вимоги позову мотивовані тим, що 14 вересня 2007 року позивач надав відповідачу у борг 31 500 доларів США, про що відповідач надав відповідну розписку, згідно умов якої відповідач був повинен повернути суму позики через чотири місяця, а саме 14.01.2008 року. Однак до теперішнього часу суму боргу не повернув, на звернення позивача з вимогами про повернення боргу, відповідач не реагує, кошті не повертає, у зв’язку з чим, позивач вимушений звернутися за захистом свого порушеного права.

 Позивач та його представник позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково, не заперечував проти стягнення суми основного боргу відповідно до розписки, в задоволенні вимог позову у частині стягнення прострочення виконання грошового зобов’язання просив відмовити, оскільки зазначені вимоги не передбачене договором та сума визначена невірно.

    Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали даної цивільної справи, знаходить позов обґрунтованим та підлягаючим частковому задоволенню за наступними обставинами.

    Судом встановлено, що позивач передав відповідачу у заїм грошові кошти у розмірі 31 500 доларів США, а відповідач взяв на себе зобов’язання повернути позивачу суму боргу у повному обсязі через чотири місяця, а саме у строк до 14 січня 2008 року, про що ОСОБА_2 14 вересня 2007 року була видана позивачу розписка, оригинал якої знаходиться в материалах справи (а.с.88 ).

    Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України за договором позики позичальник зобов’язується повернути позикодавцю одержану їм суму грошей (суму позики) у строк та порядку встановленому договором.  

    Відповідно до ст. 526,527,530,615 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та повинно виконуватися у встановлений термін його виконання у відповідності з вказівкою закону чи договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

    Разом з тим встановлено, що сума боргу відповідачем ОСОБА_2 позивачу до теперішнього часу не повернута, відомості про виконання прийнятих на себе зобов’язань відповідач суду не надав, з матеріалів справи вбачається ухилення відповідача від врегулювання спірних відносин з позивачем у добровільному порядку.

  Відповідно до п. 12 Постанови № 14
Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. У зв’язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України – гривні.

   Таким чином, сума боргу ОСОБА_2 перед позивачем станом на 25 червня 2010 року відповідно до курсу валют, встановленому НБУ (1 долар США = 7,90 грн.), що підтверджується відповідною довідкою (а.с.63) складає суму у розмірі 248 850,00 грн. (31 500 доларів США х 7,90 грн.).

    Отже, суд приходить до висновку про наявність між сторонами правовідносин, що виникають з договору позики і виникнення у зв'язку з цим у відповідача зобов'язань по поверненню суми боргу у зв'язку з неналежним виконанням їм умов договору. Крім того, суд враховує ті обставини, що розписка від 14.09.2007 року відповідачем в судовому засіданні не оспорювалась, також не заперечувалась сума боргу, визначена в ній.

     Доводи відповідача та його представника про частково повернення боргу позивачем не визнаються та доказами не забезпечені , тому до уваги не приймаються.

     Враховуючи викладене, та оскільки відповідач у добровільному порядку суму боргу не повернув, вона підлягає стягненню у судовому порядку.

    Однак, суд не може погодитися з вимогами позивача, щодо стягнення суми у розмірі 69 451,28 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання, оскільки  згідно зі ст. 1048 ч. 1 ЦК України, позикодавець  має  право  на  одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Розмір  і  порядок  одержання  процентів  встановлюються договором.  Якщо  договором  не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного  банку України. Як вбачається з оригіналу розписки вимоги щодо стягнення суми за прострочення виконання грошового зобов’язання а також проценти за користування грошима розпискою не передбачені , тому підстав для задоволення позовних вимог у даної частини позову не має.

     Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1 700 грн., та витрати з інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у сумі 120 грн.

На підставі ст.ст. 526,545, 1046-1050,1051 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10,11,60,88,179,224-225 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 248 850,00 гривен, витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 гривен та витрати по сплаті ІТЗ у сумі 120 грн., а всього стягнути 250 670,00 гривен.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.  

Суддя  підпис

З оригіналом згідно: Суддя Ленінського

районного суду м. Севастополя                     О.М.Гаркуша  під

Суддя Ленінського районного

Суду м.Севастополя