Справа №2-4298/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 р. суд Жовтневого району м. Харкова у складі:

головуючого судді Чижиченко Д.В.

при секретарі  Бухтіяровой О.М.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом,  в якому просить визнати дійсною угоду купівлі-продажу 42/100 частини жилого будинку № АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, укладеної  13.11.2004 року у м. Харкові. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 42/100 частини жилого будинку № АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог  позивачка  пояснила, що 13 листопада 2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чоловіком ОСОБА_5, відповідачем за дійсним позовом був складений договір купівлі-продажу, за яким позивачка набула  у ОСОБА_4 42/100 частини жилого будинку № АДРЕСА_1. ОСОБА_4 видав позивачу розписку, якою стверджував  угоду про передачу нерухомого майна. Укладаючи   договір, позивачка з ОСОБА_4 домовились щодо усіх істотних умов  договору,  та ухвалили оформити  угоду нотаріально у січні 2005 року. Такий строк був потрібний ОСОБА_4 для упорядкування документів на належне йому  майно, а також на оформлення документів для купівлі – продажу будинку у сільській місцевості.             Набуте позивачкою нерухоме майно є 42/100 частини жилого будинку № АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Харкові раптово помер ОСОБА_4. Заповіту він не залишив. Померлий був чоловіком відповідача. Відповідачка знала, що чоловік отримав кошти за свою частину будинку.           Позивачка , набувши спірне майно, зробила усе, що закон вимагає від  покупця. Вона передала продавцю  гроші у оговореній сумі, прийняла нерухомість у свою власність, почала сплачувати комунальні платежі. Таким чином поза судовим розглядом позивачка не має можливості оформити свої майнові права на спірне майно тому  вирішила звернутися до суду з позовом про визнання  угоди  спірної частини будинку  дійсною, та визнання права власності на вищевказане майно .

    Представник відповідача, проти позову не заперечував,  просив постановити рішення згідно чинного законодавства.

  Суд, заслухавши пояснення заявника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

    Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 13 листопада 2004 року між, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чоловіком ОСОБА_5, відповідачем за дійсним позовом був складений договір купівлі-продажу, за яким позивачка набула  у ОСОБА_4 42/100 частини жилого будинку № АДРЕСА_1.

42/100 частини житлового будинку № АДРЕСА_1 належать на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_4

ОСОБА_4 видав позивачу розписку, якою стверджував угоду про передачу нерухомого майна. Укладаючи   договір, позивачка  з ОСОБА_4 домовились щодо усіх істотних умов  договору,  та ухвалили оформити  угоду нотаріально у січні 2005  року.

          Набуте позивачкою  майно є  42/100 частини житлового будинку, розташованої в АДРЕСА_1.

          Позивачка  неодноразово просила відповідача прискорити упорядкування його документів для укладення нотаріальної угоди. Відповідач запевняв,  що робить все можливе, постійно відкладаючи  строк  угоди. 23.12.2004 року ОСОБА_4 раптово помер.

Таким чином поза судовим розглядом позивачка не має можливості оформити свої майнові права на спірне майно тому  вирішила звернутися до суду з позовом про визнання  угоди спірної частини будинку  дійсною, та визнання права власності на вищевказане майно .

       Згідно частини 2, ст. 220 ЦК України «Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується  письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається».

       Факт того, що позивачка з ОСОБА_4 домовилися усіх умов договору, підтверджується письмовими доказами: розпискою  відповідача, наявністю в позивача правовстановлюючих документів.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_3

       На підставі викладеного, та згідно ст. ст. 4, 215, 221  ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 219, 220, 328, 717-720, ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_3 задовольнити.

 Визнати дійсною угоду купівлі-продажу 42/100 частини жилого будинку № АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, укладеної  13.11.2004 року  у м. Харкові.

 Визнати за ОСОБА_3  право власності на 42/100 частини жилого будинку № АДРЕСА_1 .

 Зобов’язати Виконавчий комітет Жовтневої районної ради м. Харкова видати свідоцтво про право власності  на 42/100 частини жилого будинку № АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Жовтневий суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 Суддя                                                                                                     Д.В.   Чижиченко