Справа за № 2-2148/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 серпня  2010 року               Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді - Савицької Н.В.

при секретарі – Загородній О.А.

з участю: представників позивача –  ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача – ОСОБА_3

представника відповідача – ОСОБА_4

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3  про усунення від права на спадкування,-

                                                    В С Т А Н О В И В:

         ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6

         В батька було два сина: позивач та його рідний брат ОСОБА_7 який помер раніше батька – ІНФОРМАЦІЯ_2

         Брат ОСОБА_7 мав дочку від першого шлюбу ОСОБА_3- відповідача по справі.

         Після смерті батька ОСОБА_6 відкрилась спадщина на спадкове майно.

         Позивач у встановлений законом строк звернувся в державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.

         Із такою ж заявою звернулась відповідач яка претендує на спадщину відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України за правом представлення на ту частку яка належала б за законом її батьку ОСОБА_7

         ОСОБА_5 вважає що ОСОБА_3 може бути усунена від права на спадкування тієї частки спадщини, яка б належала за законом її батьку – ОСОБА_7 Оскільки, у зв”язку з хворобою він потребував стороннього догляду, допомоги та піклування.

           Не дивлячись на тяжкий стан ОСОБА_7, відповідач ухилялась від надання батькові допомоги, не спілкувалась з ним, не підтримувала його морально та матеріально.

           Позивач просить суд, усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_7, яка б йому належала після смерті ОСОБА_6.

           В судовому засіданні представники позивача –  ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали позовну заяву з підстав в ній зазначених. Просили суд, позов задовольнити.

           Відповідач ОСОБА_3, представник відповідача – ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову за безпідставністю вимог. Просили суд відмовити в задоволенні позову.                

           Заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі, свідків,  дослідивши та оцінивши  представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

          ІНФОРМАЦІЯ_1 помер  батько позивача ОСОБА_5 -  ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с.   )

           В  ОСОБА_6 було два сина: позивач та його рідний брат ОСОБА_7 який помер раніше батька – ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть.(а.с.  )

           Брат ОСОБА_7 мав дочку від першого шлюбу ОСОБА_3- відповідача по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження.(а.с.  )

           Як вбачається із матеріалів спадкової справи позивач у встановлений законом строк звернувся в державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини. (а.с.   )

           Із такою ж заявою звернулась відповідач яка претендує на спадщину відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України за правом представлення на ту частку яка належала б за законом її батьку ОСОБА_7 (а.с.  )

           Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України  за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування  за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві , який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані.

            Як роз”яснено в ч. 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 7 від 30.05.2008 р. ”Про судову практику у справах про спадкування” безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.  

           Виходячи із змісту ст.ст. 1261 та 1266 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкування, а внуки спадкування спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхньому батькові, якби він був живим на час відкриття спадщини.

          Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.ОСОБА_14, ОСОБА_15 показали, що ОСОБА_7 хворів проте, не перебував у безпорадному стані, пересувався без сторонньої допомоги, самостійно забезпечував умови свого життя. До смерті останній проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_11

          Отже,  в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 хоча і хворів та являвся інвалідом другої групи проте,  не перебував в безпорадному стані.

          Як пояснила в судовому засіданні відповідач та що підтверджується довідкою від 12.07.2008 р. Волинського обласного тубдиспансера після неодноразових контактів із батьком  який хворів на туберкульоз легень остання в 2002р. захворіла на туберкульоз. Лікувалась в протитуберкульозному диспансері. Близьке постійне спілкування з батьком могло викликати повторне захворювання. (а.с.   )                 .

         Таким чином,  в порушення вимог ст. 60 ЦПК України позивач не довів  ту обставину що відповідач ухилялась  від надання спадкодавцеві ОСОБА_7 допомоги  так і обставину, що останній перебував  в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво.

          Довідка за № 183 від 09.03.2010 р. Обласного територіального медичного протитуберкульозного об”єднання, виписки з історії хвороби,   підтверджують лише ту обставину що ОСОБА_7 проходив лікування. (а.с.  ).

          Разом з тим,  позовні вимоги ОСОБА_5 не ґрунтуються на законі оскільки, ст. 1224 ЦК України  передбачає можливість усунення від права спадкування того із спадкоємців, хто ухиляється від надання допомоги саме спадкодавцеві, який був у безпорадному стані.

           Проте, в даному випадку сторони є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 який являвся дідом відповідачу та батьком позивачу.

          Тому,  для усунення ОСОБА_3 від права спадкування після смерті ОСОБА_6 слід розглядати її дії саме по відношення до діда а не до батька.

          Чинне законодавство не передбачає можливості усунення від права на спадкування з підстав залишення в безпорадному стані не спадкодавця, а особи яку спадкоємець представляє при спадкуванні.

           Немає жодного посилання в чинному законодавстві на взаємозв”язок та залежність характеру родинних відносин між дітьми і батьками, коли постає  умова спадкування за законом в порядку першої черги та за правом представлення.  Тобто, діти спадкують ту частку спадщини яка належала б за законом їхнім батькам, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

         На підставі наведено суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

 Керуючись,ст.ст.10,15,30,210,215ЦПК України; ст.ст.1224,1266 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

         В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_3  про усунення від права на спадкування - відмовити.

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

      Суддя Луцького міськрайонного суду                                      Савицька Н.В.