Справа № 10 – 201 / 2010 Головуючий у і інстанції – Сидоренко С.М.
Категорія: Запобіжний захід Доповідач – Збитковська Т.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2010 року
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого - судді Полюховича О.І.
Суддів – Збитковської Т.І, Гладкого С.В.
За участю прокурора – Данілея В.Д.
Слідчого – Гузика Ю.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Рівненського районного суду від 23 липня 2010 року.
Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, зазначає про можливість ОСОБА_2, який неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за негативну поведінку в сім”ї, чинити тиск на свідків і перешкоджати встановленню істини в даній справі, а тому просить постанову суду скасувати, як незаконну, і направити матеріали подання на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення слідчого Гузика Ю.Л, перевіривши матеріали подання й матеріали кримінальної справи № 16 / 352 –10, наданої в розпорядження апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляції , колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до вимог ст. 148 КПК України та роз”яснень, що містяться в п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25. 04. 2003 року / з послідуючими змінами/ „ Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”, взяття під варту обирається лише за наявності достатніх підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов”язків, що випливають із ч. 2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки.
У поданні органу досудового слідства йдеться про небезпечність ОСОБА_2, як особи, для суспільства у зв”язку із вчиненим злочином, і те, що останній, перебуваючи на волі, зможе перешкоджати встановленню істини по справі.
Однак, як матеріали подання, так і матеріали справи не містять жодних даних про те, що ОСОБА_2 буде перешкоджати встановленню істини по справі. Не навів таких доказів і прокурор при розгляді апеляції в апеляційній інстанції.
Із справи вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину, який законом віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, має постійне місце проживання, дав детальні показання щодо обставин вчиненого, з”являється на виклики слідства, що не знайшло заперечення і в судовому засіданні .
За таких обставин суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365,366.382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Постанову Рівненського районного суду від 23 липня 2010 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції , – без задоволення.
ГОЛОВУЮЧИЙ
СУДДІ
Вірно: Суддя Т.І.Збитковська