Справа №2а-32/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2010 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Федіної А.В.
при секретарях Вержак І.В., Котової Н.К.,
за участю представника позивача за довіреністю ОСОБА_1
представника відповідача - Головного управління Пенсійного фонду Чернівецької області Кузика В.Д.,
представника відповідача - управління пенсійного фонду Першотравневого району Чорней Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду Чернівецької області, управління пенсійного фонду Першотравневого району про безпідставні дії по перегляду рішення комісії від 02.03.1993р. та по зменшенню розміру пенсії за віком, про перерахунок розміру пенсії за віком та доплату за понаднормативний страж ОСОБА_5 за безпідставне зменшення страхового стажу та про стягнення моральної шкоди, суд, –
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2007 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідачів про безпідставні дії по перегляду рішення комісії від 02.03.1993р. та по зменшенню розміру пенсії за віком, про перерахунок розміру пенсії за віком та доплату за понаднормативний страж ОСОБА_5 за безпідставне зменшення страхового стажу та про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що з 06.01.2000 року їй призначили пенсію по втраті годувальника її чоловіка. У 1992 році ввели в дію Закон України «Про пенсійне забезпечення», в зв'язку з чим її чоловік ОСОБА_5 звернувся до комісії по призначення пенсії. Дана комісія 02.03.1993р. вирішила зарахувати в стаж періоди роботи ОСОБА_5 з: 06.01.1938р по 28.10.1940р.; 13.11.1940р. по 22.08.1941р.; 04.03.1943р. по 03.06.1944р.; 04.06.1944р. по 25.07.1945р. Позивачка зазначає, що управління пенсійного фонду Першотравневого району з червня 1993р. по квітень 2007р. при нарахуванні пенсії рахував стаж роботи 38 років 2 місяці. У 2004 році в зв'язку в введенням нового Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до управління пенсійного фонду Першотравневого району звернулась її донька ОСОБА_1, із заявою про зарахування в стаж перший запис в трудовій книжці чоловіка.
Вважає, що при розгляді даної заяви та пенсійної справи Головне управління Пенсійного фонду Чернівецької області безпідставно зробив ревізію рішення комісії по призначенню пенсії від 02.03.1993р. в наслідок чого порушено нормативні акти. У відповідях обласний Фонд посилався на відсутність печаток підтвердження конкретних записів, не враховуючи, що це дублікат трудової книжки. Даний дублікат з 1 по 10 запис трудової книжки заповнювався в період з 08.10.1945р. по 09.03.1946р., згідно наданих документів. Також зазначає, що у зверненні до Першотравневого районного Пенсійного фонду, Головне управління вказало, що помилково зараховані періоди роботи до страхового стажу не враховувати, без обґрунтування своєї вимоги. Вважає, що Головне управління проігнорувало не тільки рішення комісії, а й порушили вимоги ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Внаслідок незаконних дій відповідачів безпідставно зменшено майже на 8 років стажу у її померлого чоловіка. У зв'язку з вищевикладеним просить суд, визнати таким, що не відповідає чинному законодавству, дії управління Пенсійного фонду по перегляду рішення комісії від 02.03.1993р. та по зменшенню розміру пенсії за віком.
Внаслідок незаконних дій службовців Пенсійного фонду, вважає, що їй та її родині також завдана моральна шкода, що виражалась в душевних та моральних стражданнях, принижуючи її людську та громадську гідність, завдану моральну шкоду позивачка оцінює в сумі 3000грн.
Крім того вказує, що відповідачі зобов'язанні відшкодувати їй понесенні витрати у зв'язку із звернення до суду, дані витрати складаються з оплаченого державного мита та інформаційно-технічного забезпечення, виготовлення копій документів, витрати на правову допомогу та послуги банку, що складають в сумі 174,75грн.
Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та дала пояснення аналогічні позовній заяві. Крім того, зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду Чернівецької області безпідставно було прийняте рішення про перегляд рішення комісії від 02.03.1993 р., оскільки позивачка, тобто ОСОБА_4 не зверталася до відповідачів з такою заявою, а із заявою про зарахування в стаж першого запису в трудовій книжці ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду Чернівецької області звернулась вона особисто - ОСОБА_1 Крім того, вважає, що вказаним вище державним органом допущено грубе порушення при прийнятті до розгляду такої заяви, оскільки ОСОБА_4 не давала їй довіреності для представлення її інтересів та щодо звернення з такою заявою. Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду Чернівецької області безпідставно, в порушені вимог ч.1 ст.44 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. п. 3,7,37-39 „Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. зробив перерахунок пенсії ОСОБА_5 Просила суд адміністративний позов задовольнити.
В судовому засіданні представник Головного управління Пенсійного фонду Чернівецької області позовні вимоги не визнав, та надав пояснення аналогічні запереченню на позов, вважає, що стаж враховано вірно так як працівники управління Пенсійного фонду діяли в межах правового поля. Просив суд в позові відмовити.
Представник управління пенсійного фонду Першотравневого району м. Чернівці позовні вимоги не визнала в своїх поясненнях та запереченні на позов вказала, що рішення комісії від 02.03.1993р. переглянуто законно та обґрунтовано так як було безпідставно зараховано періоди роботи з 06.01.1938р. по 28.10.1940р.; 13.11.1940р. по 22.08.1941р.; 04.03.1943р. по 03.06.1944р.; 04.06.1944р. по 25.07.1945р., оскільки в дублікаті трудової книжки ці періоди не завірені печаткою та підписами керівників підприємств. Також рішення комісії від 02.03.1993р. є неправомірним так як виявлено невідповідність щодо кількості членів комісії та їх підписів. Вважає, що стаж враховано вірно підстав щодо його перегляду немає. Просила суд в задоволенні позову відмовити.
Згідно ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні представниками відповідачів не надано доказів, щодо правомірності своїх дій по перерахунку страхового стажу померлого годувальника та законності перегляду рішення комісії від 02.03.1993р.
Судом встановлено, що пенсію ОСОБА_5 було призначено відповідно до рішення комісії при виконавчому комітеті Першотравневої районної ради народних депутатів Чернівецької області від 02 березня 1993 року.
На підставі заяви ОСОБА_5 комісія по призначенню пенсії 02.03.1993 року вирішила зарахувати в стаж періоди роботи з: 06.01.1938р по 28.10.1940р.; 13.11.1940р. по 22.08.1941р.; 04.03.1943р. по 03.06.1944р.; 04.06.1944р. по 25.07.1945р. (т. 1 а.с. 12).
В результаті перевірки правильності нарахування страхового стажу ОСОБА_5 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області помилково прийшло до висновку, що періоди роботи з 06 січня 1938 року по 28 жовтня 1940 року, з 13 листопада 1940 року по 22 серпня 1941 року, з 14 березня 1943 року по 03 червня 1944 року та з 03 червня 1944 року по 25 липня 1945 року були безпідставно зараховані до страхового стажу ОСОБА_5, оскільки ці записи у трудовій книжці не засвідчені підписом керівника і печаткою підприємства.
Внаслідок направлених запитів управлінням Пенсійного фонду України були отримані підтвердження трудового стажу ОСОБА_5 за періоди з 23 серпня 1941 року по 15 березня 1943 року та з 05 серпня 1944 року по 12 травня 1945 року.
Листом № 2582102 від 26 квітня 2007 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області безпідставно зобов'язало Управління Пенсійного фонду України Першотравневого району м. Чернівці здійснити перерахунок страхового стажу померлого ОСОБА_5, виключивши періоди з 06 січня 1938 року по 28 жовтня 1940 року, з 13 листопада 1940 року по 22 серпня 1941 року, з 14 березня 1943 року по 14 серпня 1944 року, як помилкові, та врахувати період військової служби з серпня 1941 року по березень 1943 року.
На виконання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області розпорядженнями від 10 травня 2007 року № 119377 та від 08 серпня 2007 року № 119377 Управління Пенсійного фонду Першотравневого району м. Чернівці здійснило перерахунок пенсії позивачу.
Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Так як вбачається з витягу розпорядження №28 по Олександрівському рапотребсобзу від 28 жовтня 1940 року (т.1 а.с.160) ОСОБА_5 звільнено з посади плановика райпотребсоюзу з 01 листопада 1940 року у зв’язку з виїздом його в Радянську Бесарабію. Отже, даний документ підтверджує запис в дублікаті трудової книжки 2-4.
З листа голови президії Крайпотребсоюзу Краснова на адресу голови Ново-Мінського райпотребсоюзу від 27 квітня 1944 року (а.с. 156), телеграфного розпорядження (а.с. 157) та постанов №10 від 31 березня 1944 року (а.с. 158), №1 від 21.05.1943 року (т.1 а.с.159) вбачається, що ОСОБА_5 з 14 березня 1043 року та станом на 31 березня 1944 року та станом 27. 04. 1944 року працював головним бухгалтером Ново Мінського райпотребсоюзу Краснодарського крайового союзу споживчих товариств. Його звільнення відбулося 03.05.1944 року на підставі урядової телеграми. Інформація, яка міститься у вказаних вище оригіналах документів підтверджується також записом у дублікаті трудової книжки (запис 6-7).
З постанови №80 від 2 серпня 1945 року (а.с. 153), довідки від 11 серпня 1945 року (а.с.154) та постанови №70 від 05 серпня 1944 року (а.с.155) вбачається, що ОСОБА_5 з 03 червня 1944 року до 25 липня 1945 року працював начальником планово-фінансового відділу та головним бухгалтером Сорокського Уездпотребсоюзу. Інформація в даній постанові підтверджується також записом у дублікаті трудової книжки (запис 8-10).
З виписки з наказу від 08 жовтня 1945 року ОСОБА_5 прийнятий на посаду головного бухгалтера Сторожинецької філії Військторгу (т.1 а.с.187), що підтверджує запис в дублікаті трудової книжки.
Таким чином суд вважає, що оригінали документів(т.1 а.с. 153-160, 187) підтверджують страховий стаж ОСОБА_5 за періоди, що не були зараховані Головним управлінням Пенсійного фонду Чернівецької області та управлінням пенсійного фонду Першотравневого району. Відповідачами неправомірно враховані лише ті періоди роботи, які підтверджені відповідями на запити Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Крім того, у відповідності до вимог законодавства, яке діяло на той час, зокрема підпункт „в" п.10 Постанови РНК СРСР „Про введення трудових книжок" від 20.12.1938р., трудові книжки вперше були введені з 15.01.1939р. під першим записом трудових книжок для всіх працюючих до 15.01.1939р. Постановою не передбачалось не підписів ні печаток.
У відповідності до вимог п.2 г. Постанови ВЦРПС від 24.07.1946 року «Про контроль професійних організацій над суворим виконанням Постанови РНК СРСР від 20.12.1938 року «Про введення «Трудових книжок» на підприємствах і в установах» дозволялося при звільненні з роботи завіряти запис тільки підписом керівника.
При дослідженні дублікату трудової книжки судом встановлено, що, сама трудова книжка виготовлена в Україні (текст другої частини трудової книжки українською мовою), що підтверджує сама трудова книжка, яка знаходиться в пенсійній справі, а в судовій справі - 20-21 записи трудової книжки (т.1 а.с.117). Згідно п.п. 4, 5 Постанови від 20.12.1938р. заповнення записів з 1 по 12 було зроблено в Україні, що підтверджують наявні документи про роботу (а.с.153-160,187) і відповідні їм самі записи дублікату, а саме: ОСОБА_5 працював з 1 по 3, з 5 по 7 записи дублікату трудової книжки - в Росії, запис 4, з 8 по 10 - в Молдавії, починаючи з 11 запису - в Україні.
У відповідності п.12 вищезгаданої Постанови в дублікат трудової книжки заноситься однаковий запис „Дублікат" і у випадках втрати і у випадках часткової непридатності.
В трудовій книжці ОСОБА_5 є напис „Дублікат" і при заповненні з наданих документів і при перенесенні записів з однієї в іншу, в тому числі і з титульної сторінки 19.01.1939р., яка згідно нині діючих вимог, не відповідає часу заповнення дублікату.
За таких обставин суд вважає, що записи в трудовій книжці з 1 по 10 це дублікат трудової книжки, який заповнювався в період з 08.10.1945 року по 09.03.1946 року згідно вимог діючого на той час законодавства. Крім того, суд приходить до висновку, що на першій сторінці трудової книжки дата 19.01.1939 року є датою заповнення попередньої, втраченої трудової книжки ОСОБА_5
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Як встановлено судами, до органів Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок страхового стажу ОСОБА_5 з врахуванням першого запису його трудової книжки звернулась ОСОБА_1, а не позивачка, остання не уповноважувала свою доньку звертатися із такою заявою, однак в супереч цьому орган Пенсійного фонду України саме на підставі цієї заяви прийняв рішення про перерахунок пенсії позивачу, що суперечить ч.1 ст.44 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. п. 3,7,37-39 „Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р.
Суд також вважає, що Головним управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області незаконно проведена перевірка з приводу обчислення страхового стажу ОСОБА_5 за періоди його трудової діяльності, на які в заяві ОСОБА_1 не посилалася.
Крім того, суд вважає, що внаслідок порушення прав позивача їй була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які вона понесла в результаті неправомірних дії по відношенню до неї, до її покійного чоловіка, який виконуючий свій громадський обов’язок в ті скрутні часи за наказами країни служив, працював від Далекого Сходу до Румінії, віддавав кращі роки свого життя країні як в довоєнні часи так і під час Великої Вітчизняної війни, її дуже принижує та завдає душевних страждань недбале, безцеремонне неправомірне ставлення до померлої людини та до неї безпосередньо, оскільки її донька ОСОБА_1, яка є її представником, являється інвалідом ІІ групи, боротися за справедливість втрачаючи своє здоров’я, відшукуючи в бібліотеках, архівах урядові документи того часу.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Враховуючи важкість завданих моральних страждань, їх характер та тривалість дії, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає задовольнити повністю позовні вимоги позивача з приводу відшкодування їй моральної шкоди в сумі 3000 грн.
Крім того суд вважає, що необхідно задовольнити позовні вимоги позивача з приводу стягнення з відповідачів судових витрат, що документально підтверджені (т.1 а.с.1-2, 6-9), і які складаються із судового збору в розмірі 51 грн., ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 грн. та інших витрат пов’язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи в сумі 93, 75 коп.
На підставі викладеного, керуючись 3, 19, 22, 56, 58 Конституції України, ст. 24, 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 2, 6, 21, 51, 56, 70, 71, 94, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду Чернівецької області, управління пенсійного фонду Першотравневого району про безпідставні дії по перегляду рішення комісії від 02.03.1993р. та по зменшенню розміру пенсії за віком – задовольнити.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду Чернівецької області, управління пенсійного фонду Першотравневого району по перегляду рішення комісії від 02.03.1993р. та зменшенню розміру пенсії за віком.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду Чернівецької області, управління пенсійного фонду Першотравневого району перерахувати розмір пенсії за віком та доплату за понаднормативний страж ОСОБА_5
Стягнути солідарно з Головного управління Пенсійного фонду Чернівецької області, управління пенсійного фонду Першотравневого району на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 3000 грн.(три тисячі) грн.
Стягнути солідарно з Головного управління Пенсійного фонду Чернівецької області, управління пенсійного фонду Першотравневого району на користь ОСОБА_4 судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 51 грн., ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 грн. та інші витрати пов’язані із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи в сумі 93,75 грн., а всього 174, 75 коп. (сто сімдесят чотири грн. 75 коп.)
На постанову суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному об'ємі.
Суддя Першотравневого
районного суду м. Чернівці А.В.Федіна