Справа №2-а-174/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2010 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Федіної А.В.
при секретарі Вержак І.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Вітренюка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Першотравневої районної ради, третя особа на стороні відповідача – Головне управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій органу владних повноважень та зобов'язання здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення згідно з розрахунку законодавчо встановленої суми трьох мінімальних заробітних плат за 2007-2009 роки та повернути різницю неодержаних сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
02 березня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної ради м. Чернівці, третя сторона на стороні відповідача - Головне управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій Управління праці і соціального захисту населення Першотравневої районної ради та зобов'язання здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення згідно з розрахунку законодавчо встановленої суми трьох мінімальних заробітних плат за 2007-2009 роки та повернути різницю неодержаних сум щорічної допомоги на оздоровлення.
Посилалася на те, що вона є евакуйованою 2-Б категорії ЧАЕС. Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної ради в місті Чернівці на протязі 2007-2009 років здійснило виплату вище вказаної допомоги в меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством, чим порушило права позивачки.
В запереченні на позовні заяви представник відповідача зазначав, що позивачка пропустила строк звернення з позовом до суду, що є підставою для відмови у його задоволенні. Крім того, представник відповідача посилається на те, що позов пред’явлено не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом за порушене право. В даному випадку Головне управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації повинно відповідати за зобов’язаннями держави, як орган державної виконавчої влади у компетенції якого перебуває вирішення питання з предмету спору а не структурний підрозділ органу місцевого самоврядування, який не має необхідних для цього повноважень.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та підтвердила обставини викладені в позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача Вітренюк В.М. в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що управління праці і соціального захисту населення Першотравневої районної ради м. Чернівці не є належним відповідачем по даних категоріях справ, оскільки, Головне управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації повинно відповідати за зобов’язаннями держави, як орган державної виконавчої влади у компетенції якого перебуває вирішення питання з предмету спору а не структурний підрозділ органу місцевого самоврядування, який не має необхідних для цього повноважень.
Третя особа на стороні відповідача - Головне управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, заяви про відкладення або розгляду справи у їх відсутності до суду не подали.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, N 796-ХІІ, щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої, другої групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, евакуйованим - в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Згідно пункту 30 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006, N 489-У з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007, N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині надання безпроцентних та пільгових позик абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
Відповідно до підпункту 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007, N 107-VI, текст статті 48 викладено в такій редакції: одноразова компенсація учасникам
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 24-34 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12 липня 2005, N 562 громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлений розмір щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - 75 грн., інвалідам 1, 2 групи - 120 грн.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення, що передбачена Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», необхідно було керуватися статтею 48 цього Закону, а не постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що була чинною на час виплати даної допомоги А відтак призначення і виплата допомоги на оздоровлення повинна була здійснюватись виходячи з її розміру, що становить по Закону.
Згідно статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні.
Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом позивачка є особами які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення.
Позивачам за період 2007-2009 років щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась відповідачем у меншому розмірі від того, який передбачений статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На протязі вищевказаного періоду управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної ради міста Чернівці нарахувало та виплатило позивачам зазначену вище допомогу в розмірі визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру допомоги позивачеві застосуванню підлягає стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав вищевказаних громадян.
Після прийняття Конституційним Судом України рішень від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року, N 10-рп/2008, відповідач повинен був за 2007 - 2009 роки нарахувати та виплатити позивачам щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі, передбаченому статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки відповідачем цього зроблено не було, то діяння управління праці та соціального захисту населення управління парці і соціального захисту населення Першотравневої районної ради щодо не виплати позивачу допомоги за 2007-2009 роки, в розмірі трьох мінімальних заробітних плат є неправомірними.
Однак, представник відповідача в запереченні на позовну заяву наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Позивачка не просили поновити пропущений строк звернення до суду. Всі нормативні акти, які регулюють питання державної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Рішення Конституційного суду від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року, N 10-рп/2008 були офіційно оприлюднені і позивачка мала можливість з ними ознайомитись. Позивачка на протязі 2007-2009 років отримували допомогу на оздоровлення, тому достовірно знали розмір допомоги, який їм в цей період нараховувався та виплачувався.
Позивачка в позовній заяві та в ході судового розгляду справи не зазначили поважних обставин пропуску вищевказаного строку та не подали суду доказів, які би підтверджували наявність таких обставин.
Що ж стосується позовних вимог про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 роки, то відповідач також помилково нарахував та виплатив позивачу вказану допомогу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 гривень. Щорічна допомога на оздоровлення позивачу за 2009 рік повинна бути нарахована та виплачена відповідно до приписів статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Отже, виходячи з вище викладеного, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до переконання, що дії відповідача слід визнати незаконними, зобов”язавши відповідача провести перерахунок та виплату позивачу недорахованих сум на оздоровлення за 2009 роки без стягнення конкретних сум, а за 2007-2008 роки – відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст.ст. 19, 22, 46, 152 Конституції України, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007р», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 р., ст. ст. 48-67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Першотравневої районної ради неправомірними.
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Першотравневої районної ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення з розрахунку законодавчо встановленої суми трьох мінімальних заробітних плат та повернути різницю неодержаних сум щорічної допомоги на оздоровлення з 02.03.2009 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної ради відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з отримання копії постанови
Суддя Першотравневого
районного суду м. Чернівці А.В.Федіна