Судове рішення #10563406

     Справа № 2-537 /2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 липня 2010 р. Ленінський районний суд м. Луганська в складі:  

головуючого судді Попової О.М.,  

при секретарі Жданової Ю.П.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  за участю третьої особи: Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», про припинення права власності та визнання права власності  на спадкове майно, -

встановив:

05.10.2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з  вказаним позовом, та в обґрунтування якого вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_4, який є батьком відповідачки  ОСОБА_2 (до шлюбне прізвище ОСОБА_2), – після якого відкрилася спадщина – 28/100 часток домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_4 разом з позивачкою та відповідачкою, розпочато перебудову житлового будинку. Витрати на перебудову  робилися  ними спільно. На момент смерті  ОСОБА_4, перебудову житлового будинку не було завершено. Позивачка ОСОБА_1,  у визначений законом термін звернулись до нотаріальної контори, де нотаріусом було роз'яснено, що житловий  будинок, який належав моєму діду ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право спадщини, посвідченого Луганською державною нотаріальною конторою 09.06.1999 року реєстраційний №34226/2, може успадкувати лише відповідачка як спадкоємець за законом першої черги, а з урахуванням того, що будівлю було перебудовано визнати право власності в порядку спадкування ані за ОСОБА_2, ані за  позивачкою ОСОБА_1 можливо лише у судовому порядку. Позивачка вважає, що за нею підлягає визнанню право у спільній частковій власності на 1/2 частину домоволодіння, у зв'язку з тим, що вона  проживала  в зазначеному домоволодінні, разом із відповідачкою (матір’ю) та дідом, а саме ОСОБА_4 та  ОСОБА_2, та значно поліпшила його з 2000 року, за власний кошт перебудувала частину споруд. Позивачка просить суд  припинити право власності на 28/100 частин домоволодіння розташоване за адресою   АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_4 у зв’язку зі смертю власника, та визнати право спільної часткової власності за ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 на житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1  житлового будинку літ. Н-1 загальною площею -30,7 кв. м., житловою  площею -18,1 кв. м.,  у розмірі Ѕ   житлового будинку за кожною, зобов’язати Міське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право спільної часткової власності за ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_1  житловий будинок літ. Н-1, загальною площею -30,7 кв. м., житловою  площею -18,1 кв. м.,  у розмірі Ѕ  житлового будинку за кожною.  

В попередньому судовому засіданні позивачка надала заяву, якою підтримала  свої позовні вимоги.

 Представник відповідачки  у попередньому судовому засіданні надав суду заяву, якою визнав позивні вимоги, не заперечував проти їх задоволення.

Третя особа Міське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений та попереджений про наслідки неявки в судове засідання.    

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд вважає вимоги позову обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в повному об'ємі.  

Судом встановлено, що згідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_4.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 взяла шлюб із ОСОБА_7, та взяла прізвище чоловіка.    

Відповідно до свідоцтва про народження  НОМЕР_3 матір’ю ОСОБА_1  є  ОСОБА_2.

Таким чином суд вважає доведеним факт родинних відносин між фізичними особами, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 може бути встановлений судом на підставі вищезазначених документів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується  свідоцтвом про смерть від 25.02.2000 року НОМЕР_4.

На день смерті разом з ОСОБА_4, мешкали позивачка ОСОБА_1 та відповідачка  ОСОБА_2.

28/100 часток домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом належить ОСОБА_4, посвідченого Луганською державною нотаріальною конторою 09.06.1999 року реєстраційний №34226/2.

Належним чином право власності  ОСОБА_9 не оформив  на самочинно  перебудоване  нерухоме  майно. Обстеженням  визнано, що самочинні прибудови не порушують санітарних, будівельних та протипожежних норм та може бути експлуатовано.

Відповідно до інформації  МКП БТІ від 18.03.2009 року №130149, станом на 17.04.2009 року Міським комунальним підприємством «БТІ» було проведено обстеження домоволодіння з метою видачі витягу з реєстру прав власності для спадщини після померлого ОСОБА_4. Згідно до наданої відповіді на земельній ділянці площею 486,0 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, знаходилося три  житлових будинки літ.А-1, Б-1,В-1, з надвірними спорудами, втому числі  й Літ. Б-1 -28/100 – ОСОБА_4. Встановлено, що житловий будинок літ Б-1 перебудовано у  житловий будинок літ Н-1 загальною площею -30,7 кв. м., житловою площею -18,1 кв. м. побудовано тамбур лит.а. Дозвіл БТІ не подано. Житловий будинок не прийнятий до експлуатації. Згідно до відомостей про інвентаризаційну вартість житлового будинку літ Н-1, зазначену у технічному паспорті на домоволодіння, із урахуванням зносу складає 32 240,0  грн. У зв’язку  з тим, що за життя ОСОБА_4 домоволодіння було самовільно збільшено, але відповідним чином перебудову житлового будинку не встиг переоформити правовстановлюючі документи, БТІ не може підготувати матеріали по переоформленню документів в орган місцевого самоврядування, а також підготувати витяг з реєстру прав власності по оформленню спадщини, зацікавленим особам рекомендовано звернутися до суду.

У відповідності зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання чи оспорювання, ст. 16 названого кодексу визначені способи захисту цивільних прав судом. Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом чи за законом.  Ст.1261 ЦК України  передбачає, що  спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця, чоловік (дружина), що його пережив, а також батьки та частки  у спадщині  кожного із спадкоємців  за законом є рівними, що передбачено ч.1 ст. 1267 ЦК України.  

Через самочинне  будівництво відповідачка, не має можливості прийняти спадщину за законом та зареєструвати право власності належним чином на  відповідні  частки перебудованого  житлового будинку разом  зі всіма  господарськими будівлями та спорудами, у тому  числі  самочинно  перебудованими.  

Відповідно до  ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.  

 Статтею 1268 ЦК України, передбачено, що спадкоємець,  який постійно проживав разом із спадкодавцем  на час відкриття спадщини,  вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку,  встановленого статтею 1270  цього  Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.  

Частиною 5 цієї статті передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.  

Відповідно, до п.4 ст.357 Цивільного кодексу України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав.

Згідно до ч. 2  ст.  120 Земельного кодексу України,  якщо житловий будинок,  будівля або споруда розміщені на земельній ділянці,  наданій у користування,  то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки,  на якій вони розміщені,  та частиною ділянки,  яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно ст.  319 ЦК України   усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Згідно ст. 369 ЦК України власники майна, що знаходиться  в загальної спільної власності володіють і користаються  їм спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, розпорядження загальним майном здійснюється по згоді усіх власників.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні їм права користування і розпорядження  своїм майном.

Згідно зі ст.319 ЦК України  власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд,  усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.  

У відповідності зі ст.355 ЦК України  майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).  

 Як встановлено ст. 356 ЦК України  власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.  

Виходячи з того, що інших  спадкоємців  немає, а відповідачка ОСОБА_2 є такою, що фактично прийняла спадщину, та визнала вимоги позивачки ОСОБА_1, визначившись із правовідносинами, які витікають з спадкового права, проаналізувавши в сукупності всі докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки  знайшли підтвердження в судовому засіданні, та підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11,60, 79,80,84,86,88, 212-215 ЦПК України, ст.331,344,346, 376, 355, 356,357,392 ЦК України,  суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1    задовольнити.

Припинити право власності на 28/100 частин домоволодіння розташованого за адресою   АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_4 у зв’язку зі смертю власника.

Визнати право спільної часткової власності на 28/100 часток домоволодіння 69 по вулиці Лєрмонтова у місті Луганську  за  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 на житловий будинок літ. Н-1, загальною площею -30,7 кв. м., житловою  площею -18,1 кв. м.,  розташований за адресою АДРЕСА_1,  у розмірі 28/200 часток  житлового будинку за кожною.

Зобов’язати Міське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації » зареєструвати право спільної часткової власності за ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_1  житловий будинок літ. Н-1, загальною площею -30,7 кв. м., житловою  площею -18,1 кв. м.,  у розмірі 28/200 часток    житлового будинку за кожною.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя  :                                                                 О.М.Попова

                       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація