Справа № 22- 6859 \ 2006 р.                       Головуючий 1 інстанції Мирошниченко В.В.

Категорія 21                                                            Доповідач      Висоцька В.С.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 липня  2006 року                                                                м. Донецьк

Апеляційний суд                        Донецької області

в складі

головуючого   ВИСОЦЬКОЇ В.С.

суддів  ОСИПЧУК О.В., БІЛЯЄВА О.М.

               при секретарі   КЕЛЕМЕНІ І.І.

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача  ГУЦУ М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 24 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька (далі Фонд) про відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2006 року ОСОБА_1   звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працював під землею з 1974 року, де 2 жовтня 2003 року отримав травму на виробництві. Відповідно до висновку МСЕК від 24 лютого 2004 року йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності по 25.02.2005 року, висновком МСЕК від 23.02.2005 року - 40% безстроково, визнаний інвалідом 3 групи. Посилаючись на те, що згідно вимог чинного законодавства він має право на відшкодування моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров"я, ОСОБА_1 просив стягнути з  Фонду на його користь на відшкодування моральної шкоди 70 000 грн.

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 24 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька  про відшкодування моральної шкоди задоволені частково. На користь ОСОБА_1 з відповідача було стягнуто моральну шкоду у розмірі 18 000 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки суд першої інстанції не врахував, що висновком МСЕК не встановлений факт спричинення позивачу моральної шкоди. В судовому засіданні представник відповідача ГУЦУ М.В. підтримала скаргу.

Позивач ОСОБА_1 просив скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що позивачу завдано моральну шкоду трудовим каліцтвом : завдано фізичний біль, він не може вести звичайний спосіб життя, порушені його нормальні життєві зв"язки, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином, судом встановлено порушення законних прав позивача по справі. Оскільки по справі встановлено втрату позивачем 40 % професійної працездатності, суд визначив та стягнув із відповідача 18 000 грн. моральної шкоди.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду  зміненню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 п. п. 3,4 підставами для зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За змістом ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов"язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду, у зв"язку з ушкодженням здоров"я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з підприємством вугільної промисловості, працював під землею, з вини виробництва 2.10.2003 року стався нещасний випадок на виробництві (під час виконання робіт завалило породою), внаслідок якого він отримав травму голови (а.с.11-12).

Висновком МСЕК від 24 лютого 2004 року позивачу встановлено 40% втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням (а.с.14-16), висновком МСЕК від 25.02.2005 року 40% безстроково. За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю, за нормами вищеназваного Закону.

Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовується матеріалами справи.

З медичних документів (а.с. 16-36) вбачається, що позивач страждає на фізичний біль, йому важко пересовуватися , він тривалий час знаходиться та лікуванні.

За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.

Доводи відповідача про відсутність у справі висновку МСЕК про завдання моральної шкоди не відповідають вимогам п.З ст.34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Однак з висновками суду щодо визначення розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивачки погодитися не можна.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди" від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, вплив на його душевний стан, неможливість жити повноцінним життям,  визначивши таке відшкодування в розмірі 18 000 грн.

З урахуванням того, що у зв'язку з профзахворюванням позивач втратив 40% працездатності, з урахуванням суті позовних- вимог, характеру діяння, фізичних та моральних страждань потерпілого - позивача, інших негативних наслідків, апеляційний суд вважає, що є підстави для зменшення визначеного судом розміру моральної шкоди до 12 000 грн. Доказів відносно того, що стан здоров"я позивача погіршився надано суду не було. Відповідно записів трудової книжки позивач ОСОБА_1 продовжував працювати на підприємстві вугільної промисловості - машиністом підземних установок та 24 січня 2005 року звільнився за власним бажанням.

За таких підстав  апеляційний суд приходить до висновку, що    апеляція підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307- 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Петровському районі  м.   Донецька задовольнити частково.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 24 травня 2006 року    змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 12 000 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 1,50 грн. на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр" : код ЄДРПОУ 30045370, розрахунковий рахунок -26001014180002, банк : Відкрите акціонерне товариство „Банк Універсальний" м. Львів, МФО 325707.

Рішення   апеляційного   суду   набирає   законної   сили   з   моменту      його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий

Судді