Справа № 2-А-15/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2010 року                     Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді                     Шуляка А.С.

 при секретарі                         Солдатовій О.Д.

за участю позивача                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області про визнання протиправним рішення та скасування постанови №32 по справі про адміністративне правопорушення від 14 жовтня 2009 року, -

встановив:

В поданій до суду заяві позивач вказує на те, що 14 жовтня 2009 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області винесено постанову №32, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП і піддано штрафу в розмірі 221 грн. Вважає, що дана постанова є незаконною, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений зазначеною в постанові нормою, так як самовільного зайняття земельної ділянки він не вчиняв. Влітку 2009 року він розпочав облаштовувати належну йому земельну ділянку огорожею в межах та згідно плану, а також по лінії раніше існуючої огорожі. Огорожа була встановлена в межах виділеної йому рішенням Здолбунівської міської ради №310 від 26 вересня 2001 року земельної ділянки розміром 0,07 га.

В зв"язку з цим просить визнати дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області Іванюка Олега Володимировича щодо винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати постанову №32 від 14 жовтня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав та просить їх задовільнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи..

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення №32 від 14 жовтня 2009 року, винесеною державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області позивача за самовільне зайняття земельної ділянки площею 5 м.кв. (шляхом встановлення паркану) по АДРЕСА_1 за рахунок земель, які згідно державного акта на землю №010959600060 від 05.03.2009р. перебувають у власності гр.ОСОБА_3, було притягнено до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 211 грн.

Відповідно до диспозиції ст.53-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за самовільне зайняття земельної ділянки.

Проте в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, які достовірно вказують на те, що позивач встановив паркан на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_3

Так, згідно договору дарування укладеного 05.07.2000р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області, зареєстрованого у реєстрі за №495 та договору дарування укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області, зареєстрованого у реєстрі за №620, ОСОБА_1 є власником Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2.

Рішенням Здолбунівської міської ради №310 від 26 вересня 2001 року позивачу було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,07 га.

Як вбачається з пояснень позивача та наданих ним фотографій вбачається, що він встановив новий паркан на тому місці, де стояв старий паркан, встановлений попередніми власниками і з приводу чого ніяких суперечок не виникало.

Відповдно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, позивачем, з метою визначення межі між сусідніми земельними ділянками та встановлення істини по справі, було запропоновано державному інспектору з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області Іванюку Олегу Володимировичу провести обміри земельної ділянки, яка належить йому та ОСОБА_3

Проте, інспектор жодних обмірів не провів, а прийняв до уваги лише пояснення ОСОБА_3

З листа Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області від 29.10.2009р. №141/01-15/142-М, адресованого позивачу, вбачається, що у власності ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка площею 0,10 га., а фактично вона користується земельною ділянкою площею 0,1038га. При цьому, правова підстава користування нею більшою площею не вказується.

Статтею 252 КУпАП встанвлено, що  о рган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Всупереч вказаним нормам державним інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було дано оцінку запереченням позивача, не прийняті до уваги подані ним документи, не вказано мотивів з яких вони відхилені,

За таких обставин суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було всебічно, повно і об’єктивне з’ясовано всі обставини справи, не вирішено її в точній відповідності із законом.

Відповідно ч. 2 ст. 17 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі не надав доказів правомірності складання адміністративного протоколу та постанови про накладання адміністративного стягнення.

Враховуючи наведене дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області по винесенню постанови про накладання адміністративного стягнення на позивача слід визнати неправомірними, а оскаржувану постанову скасувати із стягненням з відповідача судового збору.

Керуючись ст.ст. 17, 94, 159, 160, 163 167 КАС України, на підставі України, ст.ст.51-3, 245, 252 КУпАП, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовільнити.

Дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області Іванюка Олега Володимировича визнати протиправними.

Постанову №32 від 14 жовтня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП скасувати.

Стягнути з Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області 3грн.40коп. судового збору.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя