Справа № 2-894/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

  11 червня 2010 року                Попаснянский районний суд Луганської області

у складі головуючого судді        Л.М. Григоренко

при секретарі                                Корабльової Н.В.

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення  матеріальної та моральної шкоди,  

                                                           В с т а н о в и в :

Позивачка посилаючись на те, що  20.03.2010 року о 20 годині 45 хвилин  відповідач, керуючи автомобілем ЗАЗ 1102 Д/№ НОМЕР_1, рухаючись по провулку Стандартний в м. Попасна змінив напрямок руху, не впевнившись в безпеці маневру через що скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2105 Д/№ НОМЕР_2 в якому вона їхала зі своєю доньку ОСОБА_3  03.10.2004 року яка в результаті зіткнення отримала легкі тілесні ушкодження та перенесла великий стрес звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути на її користь з відповідача в рахунок погашення витрат на обстеження та лікування дитини 145,10 грн. та моральну шкоду у розмірі 4500 грн.

В суді позивачка підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач позов визнав частково на суму 200 грн, надавши суду свої заперечення.

Відповідно до ч.3 ст.10, та ст.60 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх доводів чи заперечень.

Суд вислухавши сторони, свідка ОСОБА_4І, дослідивши письмові матеріали справи вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.

Із пояснень сторін та свідка суд встановив, що 20.03.2010 року трапилось ДТП в м. Попасна на провулку Стандартному виннім в якому був визнаний відповідач, який керував автомобілем ЗАЗ 1102 Д/№ НОМЕР_1 по довіреності, що видно з письмового пояснення відповідача в матеріалі про відмову в порушенні кримінальної справи на а.с.20,  а також факт споєння ДТП з вини відповідача підтверджується Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи на а.с. 13, постановами Попаснянского райсуду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за споєння ДТП на а.с.14, 27, протоколами про адміністративне правопорушення відповідачем ОСОБА_5 дорожнього руху на а.с.28-29 та матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП, який був оглянутий в суді.

При цьому на а.с.27  матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи мається акт судово-медичного обстеження дитини ОСОБА_3 згідно якого в лікарні у ОСОБА_3 була встановлена гематома лівої надбрівної дуги. Забиття, колінного суглоба лівої ноги, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Цей же діагноз був встановлений при зверненні позивачки з дитиною на станцію швидкої допомоги (а.с.9,10). Після чого позивачка з власної ініціативи звернулась до медичного лікувально-діагностичного центру в м. Стаханів без рекомендації педіатра. При обстеженні дитини ніяких наслідків ДТП виявлено не було. Та був призначений заспокійливий засіб „Персен”. Як пояснила позивачка вона взяла п’ять пігулок на суму 3 грн.60 коп., що підтверджується квитанцією на а.с.12. Тому суд вважає необхідним позов задовольнити так як вважає доведеним вину відповідача в скоєні ДТП в якому дитина позивачки отримала легкі тілесні ушкодження. Але вирішуючи питання про розмір заявлених вимог суд з врахуванням наданих сторонами доказів вважає необхідним позов задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивачки 3 грн.60 коп,  які позивачка підтвердила чеком  на а.с.12 та тому що ці ліки були призначені лікарем. Що ж до інших витрат на поїздку до м.Стаханів то суд вважає що ці витратити позивачка  понесла з власної ініціативи, без направлення лікаря педіатра до якого позивачка не зверталась з приводу нервового статусу своєї доньки і тому вони є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

 Щодо вимог позивачки про стягнення на її користь моральної шкоди у розмірі 4500 грн., то суд також вважає необхідним і в цій частині позов задовольнити частково з урахуванням обставин скоєного правопорушення( а саме враховує необережну вину водія, темний час  за який відбулись події та відсутність  тяжкіх наслідків від скоєного) та стягнути на її користь моральну шкоду частково, а саме у розмірі 200 грн., які визнав відповідач, так як позивачка не обґрунтувала свої вимоги щодо суми моральних страждань на 4500 грн.. А з врахуванням вище зазначених доказів суд не находить підстав для задоволення позову про стягнення моральної шкоди у розмірі 4500 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги були задоволенні частково, суд відповідно до ст.88 ЦПК вважає необхідним частково стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати, а саме стягнути на її користь 17 грн. – сплачене держане мито за моральну шкоду, 20 грн. за державне мито по вимогам про стягнення матеріальної шкоди, та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову, а разом 67 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за їх необґрунтованістю.

       На підставі вище доведеного та керуючись ст. 22, ст.ч. 2, ст.1166, ст.1167, ст.1187 п.1,2, ЦК України, та ст. 10,11,13,60-64,88,179, 212-215 ЦПК України, суд

                                                В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі  3 грн.60 коп., та моральну шкоду у розмірі 200 грн., також судові витрати на загальну суму 67 грн.

       В іншій частині позову відмовити за необгрунтованстю.

     На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 діб з дня проголошення рішення, та апеляційна скарга протягом 20 діб після подання заяви про апеляційне  оскарження до Луганського апеляційного суду через Попаснянский райсуд.  

                Суддя