Справа № 2-1114/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М ‘ Я М У К Р А Ї Н И
21 червня 2010 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Григоренко Л.М.
при секретарі Кораблевой Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
встановив:
Позивачка, посилаючись на те, що вона має правовий статус дитини війни, у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , починаючи з 01 січня 2006 року, має право на щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідач порушує ст. 6 Закону, так як в 2007 році не виплачував дітям війни 30% підвищення до пенсії звернулась до суду з позовом в якому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії за період з січня 2007 року по 31.12.2007 року. Справу просить розглянути у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав до суду заперечення (а.с.14), відповідно до яких позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість, та на Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік відповідно до якого дію ст. 6 Закону „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік та передбачені видатки і виділені кошти ПФУ лише на фінансування витрат, пов’язаних з виплатою підвищення дітям війни, яких визнано інвалідами у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для підвищення дітям війни, яких визнано інвалідами у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни з 010.01.2007 року – 19 грн.00 коп, з 01.04.- 20 грн.30коп, з 01.10.2007 року – 20 грн.55 коп. (п.12, ст.71, ст.111).
Щодо виплати надбавки дітям війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року то додаткових коштів з державного бюджету на виплату цієї надбавки не було виділено.Справу просить розглянути без участі його представника.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дитина війни – це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. При цьому ст.6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового
стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Із наданих позивачем документів (а.с.6-8) судом встановлено, що позивачка дійсно має правовий статус дитини війни.
Дійсно, п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Але, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 вищезазначені положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
При цьому, відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України законі, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом Україні рішення про їх неконституційність.
Таким чином у 2007 році положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були чинними в період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. (з дня набрання чинності рішення Конституційного суду України), а тому відповідач був зобов’язаний протягом цього періоду нарахувати та виплатити позивачу щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому судом враховується, що ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 липня – 410 грн.06 коп., з 01 жовтня 2007 року – 415 грн.11 коп.
У зв’язку з чим суд вважає заявлені позовні вимоги в цієї частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки позов задоволено, а позивачка при подачі позову сплатила державне мито у розмірі 8 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову у розмірі 37 грн. суд відповідно до ст. 88 ЦПК вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки понесенні нею судові витрати.
На підставі викладеного, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008р., керуючись ст..10, 11, 13, 15 60-64, 82, 88, 179, 212-215, ЦПК Украйни, суд –
Р і ш и в :
Позов задовольнити повністю.
Зобов’язати Управління ПФУ у Попаснянському районі нарахувати та сплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з УПФУ у Попаснянскому районі на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 8 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову 37 грн.
Рішення може біти оскаржене протягом десяти діб шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, та протягом двадцяти діб після подачі заяви, шляхом подачі апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Попаснянский райсуд.
Суддя: