Справа № 2-1069/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М ‘ Я М У К Р А Ї Н И
14 червня 2010 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Григоренко Л.М.
при секретарі Корабльової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
встановив:
Позивачка, посилаючись на те, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має правовий статус «дитини війни», у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.6 вищезазначеного Закону, починаючи з 01 січня 2006 року, має право на щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але протягом 2009 року відповідач не в повному обсязі сплачував їй щомісячну надбавку, звернулась до суду з позовом в якому просить зобов’язати відповідача зробити перерахунок розміру її надбавки та виплатити їй недоплачену суму у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2009 рік. Справу просить розглянути без неї.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав до суду заперечення (а.с.13), відповідно до яких позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість. При цьому зазначив, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були передбачені виплати таких надбавок лише дітям війни, яких визнано інвалідами. Крім того стверджував, що у 2008 році виплати таких надбавок проводились: в період з 01.01.2008р. до 22.05.2008р. у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. в межах виділеного КМУ розрахунку – відповідно до Постанови КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28.05.2008р. А також на те, що відповідно до ст..7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплати таких підвищень до пенсій проводяться за рахунок коштів Державного бюджету, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Справу також просив розглянути без його участі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.
Так, згідно ст.10 п.3 та ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дитина війни – це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. При цьому ст.6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Із наданих позивачем документів (а.с.4-5) судом встановлено, що позивач дійсно має правовий статус дитини війни, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в Попаснянському районі. При цьому позивачка скористалась можливістю досудового врегулювання спірних правовідносин та зверталась із заявою до відповідача про перерахунок пенсії та виплати їй недоплачених сум, але відповідач своїм листом відмовив їй в задоволенні заяви (а.6-7).
Враховуючи вищенаведене та вирішуючи позовні вимоги позивача щодо перерахунку пенсії у 2009 році суд виходить з наступного.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Однак, названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, 28.05.2008р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008р. – 48 грн.10 коп., з 01.07.2008р. – 48 грн.20 коп., з 01.10.2008р. – 49 грн.80 коп.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені чинні нормативно-правові акти, а саме – Закон України «Про соціальний захист дітей війни» та Постанову КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які регулюють порядок обчислення та виплати щомісячної надбавки до пенсії «дітям війни», суд вважає, що в данному випадку існує суперечливість законодавства. Відповідно до ч.4 ст.8 ЦПК України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Тому, виходячи із засад пріорітетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що для врегульовання спірних правовідносин підлягає застосуванню ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не Постанова КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на які посилається представник відповідача в своїх запереченнях. На підставі чого суд вважає, що нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст..54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто у розмірі 498 грн.
Вирішуючи позов таким чином суд враховує, що позивачем при зверненні до суду було сплачено держмито у розмірі 8 грн.50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 37 грн. (а.с.1-2). А тому суд відповідно до вимог ст..88 ЦПК України вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на загальну суму 45 грн.50 коп.
На підставі викладеного, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», керуючись ст.ст.10,60,88,212-215,292,294 ЦПК України, суд –
Вирішив:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Зобов’язати Управління ПФУ у Попаснянському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Управління ПФУ у Попаснянському районі на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 45 грн.50 коп.
На рішення може бути подано заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, до судової палати з цивільних справ Луганського апеляційного суду через Попаснянський райсуд.
Суддя:
- Номер: 2-зз/509/23/18
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-1069/2010
- Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області
- Суддя: Григоренко Любов Михайлівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.03.2018
- Дата етапу: 19.03.2018