Справа № 2-2980/10

РІШЕННЯ

Іменем України

17 серпня 2010 року                                                                         м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька у складі головуючого судді Домарєва О.В., секретаря Луценко А.Г., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, якою просив  стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007-2010 роки.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно законодавства його віднесено до категорії дітей війни. Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував унаслідок їх безпідставності, стверджував про правомірність своїх дій з посиланням на призупинення і скасування в установленому законом порядку дії статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» та на нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими у 2007-2008 роках та з 1 січня 2009 року підвищення до пенсії дітям війни встановлені у твердих розмірах, на відсутність бюджетних коштів для реалізації програми з доплат дітям війни відповідно до вимог закону. Вважає, що посадові особи районного управління Пенсійного фонду України діяли у відповідності до чинного законодавства, законні інтереси позивача при цьому порушені не були

На підставі вивчених документів, які є у справі, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.            

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Дію статті 6 цього Закону  зупинено на 2006 рік,  згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача  не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії у  2006 році.

Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".            

9.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.            

 Конституційний Суд України  відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

  Таким чином, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року ( з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Таким чином  за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка  мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.            

Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно.              

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».            

Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

А тому  вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька провести нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2008 році підлягають  задоволенню лише з 22 травня 2008 року.            

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48, І0 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з І жовтня - 49,80 грн.            

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання бездіяльність відповідача неправомірною в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Таким чином, за період з 22.05.08 року до 31.12.2008 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».          

Вимоги  позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з січня 2009 року суд вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ст. 71 Закону України від 26.12.2008 року № 835-VI «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є  розмір мінімальної заробітної плати. Тому її дія не поширюються на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позовні вимоги щодо стягнення соціальної допомоги як дитині війни у 2010 році також підлягають задоволенню, оскільки Закон України «Про соціальний захист дітей війни» не скасовано, продовжує діяти, а тому відповідач зобовязан дотримуватися його положень. Позивач на дав суду довідку – розрахунок про нарахування позивачу підвищення до пенсії як дитині війни станом на 01.06.10. Інших доказів порушення права позивача на отримання підвищення до пенсії як дитині війни з червня 2010 року немає, тому слід задовольнити позовні вимоги в цій частині з 01.01.10 по 31.05.10.

Згідно зі ст.. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 410, 06 грн., з 1 жовтня - 415.11 грн.            

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум  для осіб які втратили  працездатність з 01.04.08 встановлено – 481 грн., з  01.07.08 – 482 грн., з 01.10.08 -  498 грн.  

Статтею 54 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009”, встановлено, що у 2009 р. прожитковий мінімум  на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 р.  

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум  для осіб які втратили  працездатність з 01.01.10 встановлено – 695 грн., з  01.04.10 – 706 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни підлягають задоволенню за період з 09.07.07 по 31.12.07, з 22.05.08 по 31.12.08 та з 01.01.09 по 31.05.10 з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ст..1, 3 ЦПК України завданням цивільного судочинства є захист порушених прав особи, тобто передбачено відновлення лише порушених прав громадян, а не тих, які можуть бути порушені в майбутньому, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині нарахування підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, в подальшому позивачу необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

Оцінивши надані сторонами відповідно до правил статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про виплату йому підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є законними і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст..88 ЦПК України користь позивача також підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам. Згідно з п.34 ч.1 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» Пенсійний фонд, його підприємства, установи і організації звільняються від сплати державного мита. Відповідно, судовий збір не може бути стягнений з відповідача. Збір на ІТЗ ЦП у сумі 120   грн., сплачений позивачем виходячи з вимог майнового характеру, які задоволені в повному обсязі, підлягає стягненню з відповідача.  

На підставі викладено, ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 88, 118, 119, 208-215 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги» – задовольнити частково.

Стягнути з  Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року та з 01.01.2009 по 31.05.2010 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови Калінінського районного суду міста Донецька може бути подано до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя     О.В. Домарєв