Судове рішення #10560459

Справа № 22а-10018/2005рік

Головуючий н 1 -й інстанції -

Категорія - 52

Биканов І.Р.

Доповідач - Барильська А.П.

ДОДАТКОВЕ   Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Неклеси В.І.

суддів - Барильської А.П., Карнаух В.В.

при секретарі - Бондаренко І.В.

за участю: позивача ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2004 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2005 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задоволено, рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2004 року скасовано, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково: поновлено йому строк для звернення до суду з позовом; поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді водія автобуса ПП ОСОБА_3; стягнуто з відповідачки на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2907, 30 грн., без утримання прибуткого податку та обов’язкових платежів, моральну шкоду в сумі 300 грн., відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 145 грн. та судовий збір в сумі 51 грн. та 8, 50 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якому просить вказати, що його поновлено на роботі на посаді водія з 26 червня 2003 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо він вирішив питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» передбачено, що апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення чи змінив його за наявності підстав, передбачених ст. 220 ЦПК України.

Як вбачається з рішення апеляційного суду (а.с. 163-165), позивача, зокрема, поновлено на роботі на посаді водія автобуса ПП ОСОБА_3, однак в резолютивній частині рішення не зазначено дату, з якої його поновлено, в той час як в мотивувальній частині вказано, що ОСОБА_2 поновлено на роботі з 26 червня 2003 року.

30.11.2007 року позивач звернувся до відповідної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Постановою від 30.11.2007 року йому відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Пояснення представника відповідачки щодо пропуску позивачем строку для звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення у зв’язку із закінченням терміну на виконання рішення не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки відповідно до п. «а» ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред’явленням виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» після переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність ухвалити додаткове рішення, в якому зазначити, що позивача ОСОБА_2 поновлено на роботі на посаді водія автобуса ПП ОСОБА_3 з 26 червня 2003 року.

Керуючись ст. ст. 220, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Доповнити рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Вказати в резолютивній частині рішення суду, що позивача ОСОБА_2 поновлено на роботі на посаді водія автобуса ПП ОСОБА_3 з 26 червня 2003 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація