Справа № 22-6394 -2006 р. Головуючий у 1 інстанції Галкін В.М.
Категорія 23 Доповідач Азевич В.Б.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого- Ювченко Л.П.
суддів Бабакової Г.А., Азевича В.Б. при секретарі Тума О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2006 р. відмовлено у задоволенні даного позову.
На дане рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
При цьому апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
При розгляді справи апеляційним судом позивач підтримав доводи своєї апеляційної скарги, та підтвердив обставини справи, на які він посилалася при розгляді його позовних вимог судом першої інстанції.
Відповідач просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухав суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне її відхилити.
Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
Відмовляючи у задоволені позову місцевий суд виходив з того, що позивач власноручно написав розписку про те, що відповідач відшкодував йому вартість ремонту автомобілю і, він не має до останнього ніяких претензій матеріального чи морального характеру. Окрім того, суд зазначив, що сам позивач визнавав той факт, що відповідач купував запчастини та за свій рахунок ремонтував йому автомобіль. Ці обставини у судовому засіданні підтвердили свідки.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.09.2004 року на вул. Артема м. Красноармійськ з вини відповідача сталася ДТП, внаслідок якої автомобілю ОСОБА_1 заподіяні механічні ушкодження. Згідно розписки від 01.11.2004 року, яка складена власноручно позивачем, відповідач відшкодував ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну в результаті даного ДТП, і останній не має до відповідача претензій матеріального та морального характеру. Позивач- не заперечував, що відповідач придбав необхідні деталі для ремонту автомобілю, найняв для виконання робіт спеціалістів, які відремонтували автомобіль.
Особи, які проводили ремонт, підтвердили ці обставини.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 1 листопада 2004 року власноручно склав розписку згідно з якою, ОСОБА_2 у повному обсязі відшкодував йому шкоду, заподіяну в-результаті ДТП, що мала місце 19.09.2004 рок,і не має до відповідача претензій матеріального чи морального характеру.
У зв'язку з чим, суд обґрунтовано відмовив у задоволені позову про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, посилаючись на норми цивільного законодавства про зобов'язання.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги ствердження позивача про те, що суд без урахування обставин справи відмовив у задоволенні позову тому, що вони. не підтверджуються матеріалами справи і доказами дослідженими у судовому засіданні.
При розгляді апеляційної скарги позивач не заперечував того факту, що позивач купував йому необхідні деталі і оплачував ремонтні роботи.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними і такими, що не спростовують рішення суду.
На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.