Справа № 2-1201 /2010 рік

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді Онищенко Т.С.,

при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу     за позовом   ОСОБА_3 до ОСОБА_4   про розірвання шлюбу , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даної позовною заявою, обґрунтовуючи  свої вимоги тим, що між нею та її чоловіком  втрачено відчуття любові і взаєморозуміння, у зв'язку з чим збереження шлюбу з відповідачем вважає неможливим, оскільки подальше сімейне життя суперечитиме його інтересам.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, зазначивши, що на примирення не згодна. Просила позов задовольнити – шлюб розірвати.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, про що надав відповідну письмову заяву, зазначивши, що на розірвання шлюбу згоден, просив прийняти рішення про розірвання шлюбу.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони 30.01.1993  зареєстрували законний шлюб, про що Зуйською селищною радою Білогірського району Автономної Республіки Крим зроблено відповідний актовий запис №06 та видано свідоцтво про укладення шлюбу.

У кожної зі сторін це перший шлюб.

Від шлюбу подружжя мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Подружні відносини між сторонами припинені з 2002 року.

Основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутність взаєморозуміння і довір'я.

Позивач не примирення не згоден.

Правовідносини сторін регулюються статтями 104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача, оцінивши докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Задовольняючи позов суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому  слово „сімейний” засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово „союз”, підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується  на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористувався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу.

Приймаючи відсутність згоди позивача на примирення та згоду відповідача на розірвання шлюбу, суд вважає що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, в наслідок чого позов підлягає задоволенню.

Державне мито при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу у розмірі 17,00 грн. суд покладає на відповідача.

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями  10, 130, 174, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити  повністю.

2.   Шлюб   між ОСОБА_3   та  ОСОБА_4 , зареєстрований 30.01.1993 Зуйською селищною радою Білогірського району Автономної Республіки Крим, актовий запис №06, розірвати.

3.   Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави з ОСОБА_4   – 17,00   грн.,  ОСОБА_3   від сплати державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу  – звільнити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295  Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя                                 Онищенко Т.С.