Справа № 22-6855-2006 р.                      Головуючий у 1 інстанції Мирошниченко В.В.

Категорія 21                                               Доповідач Азевич В.Б.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2006 р.                                                Апеляційний суд Донецької області

в складі:

головуючого Ювченко Л.П. суддів     Бабакової Г.А., Азевича В.Б. при секретарі  Тума О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 24 травня 2006 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду. Він посилався на те, що працюючи на підприємствах вугільної промисловості, при виконанні трудових обов'язків отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 10.01.2002 року йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 60 % внаслідок професійного захворювання - вібраційна хвороба. При огляді МСЕК від 15.11.2002 року позивачу за сукупністю професійних захворювань: 40% - вібраційна хвороба і 20% вертеброгенна радікулопатія (вперше), встановлено 60% втрати професійної працездатності   безстроково.

Внаслідок погіршення стану здоров'я у зв'язку з професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв'язків, негативних наслідках, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що викликає у позивача моральні страждання. Просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в сумі 70 000 грн.

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 24 травня 2006 р. позов задоволено частково, на користь позивача з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 23 000 грн.

З даним рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду га постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому відповідач посилається на те, що судом при винесені рішення порушені норми матеріального права. Фондом на підставі висновку МСЕК про ступень втрати працездатності проводяться виплати, які компенсують позивачу матеріальну шкоду. Позивач не надав суду довідку МСЕК, що необхідно для встановлення факту моральних страждань, тому рішення суду про наявність у потерпілого моральних страждань є необгрунтованим.

Окрім того, відповідно до ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що регулюють відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.

Згідно з п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійних захворювань, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999р. (з наступними змінами).

Згідно з п. п "є" п.1 частини 1 ст. 21 та частини 3 ст. 28 цього Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.

Судом першої інстанції по справі встановлено, що під час роботи на підприємствах вугільної промисловості позивач отримав професійні захворювання, що підтверджується актами розслідування професійних захворювань від 29 листопада 2001 року та від 27 червня 2002 року. Висновком МСЕК від 10.01.2002 року йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 60 % внаслідок професійного захворювання - вібраційна хвороба. При огляді МСЕК від 15.11.2002 року позивачу за сукупністю професійних захворювань: 40% - вібраційна хвороба і 20% вертеброгенна радікулопатія (вперше), встановлено 60% втрати професійної працездатності   безстроково.

Тобто суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу внаслідок професійних захворювань заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його нормальні життєві зв'язки, та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Даний висновок суду відповідає роз'ясненням Пленуму Верховного Сулу України, які викладені в постанові від 31 березня 1995 р. № 4 „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та рішенню Конституційного Суду України від 27 січня 2004 р. по справі №1-9/2004 згідно з яким. положення частини 3 статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" треба розуміти, як визначення

порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку - лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.

Таким чином, доводи апелянта про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоді не грунтуються на законі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлена втрата професійної працездатності, в зв'язку з чим суд обгрунтовано, виходив з положень ст. 21 та ст. 28 Закону „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і дійшов висновку про наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок професійного захворювання, та стягнув на її відшкодування з відповідача грошову компенсацію.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував стан здоров'я позивача, а саме, що він на 60 % втратив професійну працездатність, та визначив розмір моральної шкоди в сумі 23 000 грн.

Але апеляційний суд вважає неможливим погодитися з розміром компенсації моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції, бо він не відповідає характеру, ступеню та тривалості моральних страждань, яких зазнав позивач. Враховуючи ці обставини, а також характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалість, наслідки отриманих професійних захворювань, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 18 000 грн.

Апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача збір на інформаційно-технічне забезпечення відповідно до вимог ст. 81 ЦК України та Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ від 21 грудня 2005 року № 1258. у розмірі по 1 грн. 50 коп. за розгляд справи судом першої інстанції та за розгляд справи у апеляційному порядку, а всього на загальну суму 3 грн.

Рішення суду першої інстанції відповідає нормам процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, і підлягає зміні лише в частині визначення розміру заподіяної моральної шкоди.

Підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має.

Керуючись ст. ст. 218, 304, 307 ч. 1 п. З, 309 ч. 1 п. З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському м. Донецька задовольнити частково.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 24 травня 2006 року змінити. Стягнути на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, 18 (вісімнадцять тисяч)грн.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страчування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька збір на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 3 ( три ) гривні за наступними реквізитам: отримувач - Державне підприємство „Судовий інформаційний центр", код ЄДРПОУ - 30045370, розрахунковий рахунок -26001014180002, банк - Відкрите акціонерне товариство „Банк Універсальний" м. Львів, МФО банку - 325707.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий: