Справа № 22-3666/2009
Головуючий у 1 інстанції Здоровиця О.В.
Категорія 24
Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Молчанова С. І., суддів Бабенка П.М., Звягінцевої О.М., при секретарі Косюга Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" в інтересах Добропільського РЕМ до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за без облікове використання електроенергії у розмірі 3361 грн. 14 коп. 3а апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2009 року і
встановив:
в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість рішення суду, яким позов задоволено, і ставить питання про його скасування, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову за порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Вважає, що в суді позивачем не було доведено факту порушення ним Правил користування електричною енергією та правильність нарахування збитків.
Під час складання акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі -Правил) була присутня його сусідка, оскільки він був на роботі і акт підписував в приміщенні Добропільського РЕМ.
Посилається на те, що відповідно до вимог п. 15 Правил експертиза приладу обліку, який належить споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності споживача, однак її було проведено за його відсутності.
Позивачем не надано доказів направлення на його адресу повідомлень про контрольне знімання показань приладу обліку чи ознайомлення його із затвердженими графіками таких знімань.
Крім того, на момент перевірки електролічильник пропрацював 13 років при нормативі 7 років, однак суд зробив висновок, що вказане порушення відбулось з його вини, оскільки він не викликав представника позивача для складання акта-претензії, вважає цей висновок таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 підтримав доводи скарги, просив про її задоволення, скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, а представник ВАТ „Донецькобленерго" за довіреністю Ульяніч Н.В. заперечувала проти доводів скарги, просила її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
При розгляді цієї справи судом першої інстанції були встановлені наступні обставини.
26 вересня 2008 року позивач ВАТ „Донецькобленерго" в інтересах Добропільського РЕМ звернувся з вказаним позовом до суду до відповідача, зазначав, що 24.02.2006р. у останнього працівниками Добропільського РЕМ була проведена перевірка дотримання вимог Закону України „Про електроенергетику" та Правил.
Під час перевірки представниками енергопостачальника виявлено факт порушення відповідачем Правил, а саме зрив пломби Держстандарту з повторним обтисканням.
На підставі п. 53 Правил був складений акт № 027287 від 24.02.2006р.
Відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженою постановою НКРЕ від 22.11.1999р. № 1416, розмір заборгованості за без облікове споживання електроенергії склав 3361, 14 грн.
Просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь збитки в сумі 3361, 14 грн., та 81 грн. судових витрат.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Донецькобленерго" 3361 грн. 14 коп. 3аборгованості за безоблікове споживання електроенергії та 81 грн. судових витрат.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Всупереч доводів скарги суд першої інстанції повно, всебічно, об’єктивно дослідив обставини справи, встановленим фактам і доказам надав належну правову оцінку, при вирішенні спору правильно застосував матеріальний закон, висновки суду відповідають обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційний суд вважає, що позивачем надано достатньо переконливих доказів на обгрунтування своїх вимог.
Судом встановлено, що відповідач є споживачем електроенергії і власником приватизованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № 444/6547 від 28.04.2005р. (а.с. 5); на його ім’я в Добропільському РЕМ відкрито особовий рахунок № 330163083.
24.02.2006р. працівниками Добропільського РЕМ було здійснено перевірку дотримання Правил в квартирі відповідача, за її результатами було виявлено порушення, передбачене вимогами п. 48 Правил, а саме зрив пломби Держстандарту на приладі обліку електричної енергії з повторним обтисканням, що підтверджується актом № 027287 від 24.02.2006р. (а.с. 6).
Всупереч доводам скарги із змісту акту вбачається, що його було складено відповідно до вимог п. 53 Правил в присутності споживача ОСОБА_1, в якому він поставив свій особистий підпис і не вніс до нього будь-яких зауважень (а.с. 6).
Встановлено, що експертиза приладу обліку проводилась 4.04.2006р. комісією ЦРНЗВТ ВАТ „Донецькобленерго" за участю представника ДП „Донецькстандартметрологія" (а.с. 7).
Всупереч доводам скарги відповідач довіряв проведення цієї експертизи працівникам РЕМ згідно з розпискою від 27.02.2006р. (а.с. 55).
Згідно з актом проведення експертизи лічильника електроенергії від 4.04.2006р. електролічильник визнаний непридатним для подальшої експлуатації у зв’язку з втручанням в роботу лічильного механізму, що призвело до зниження показів розрахункового лічильника електроенергії; з висновком експертизи споживач ОСОБА_1 був ознайомлений 17.04.2006р. під особистий підпис (а.с. 7).
Всупереч доводам скарги заподіяні відповідачем збитки енергопостачальнику у розмірі 3361 грн. 14 коп. 3а вказаним актом нараховано відповідно до вимог п. п. 5, 7, 10 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженою постановою НКРЕ від 22.11.1999р. № 1416, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, і розрахунок цих збитків є вірним.
Крім цього, в суді відповідач не заперечував сплатити завдані збитки, якщо б вони були розраховані не за три роки, а за шість місяців.
Доводи скарги щодо ненадання позивачем доказів направлення на адресу відповідача повідомлень про контрольне знімання показань приладу обліку електроенергії чи ознайомлення його із затвердженими графіками таких знімань, щодо непроведения позивачем заміни приладу обліку електроенергії апеляційний суд вважає неспроможними.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 56-65), позивач відповідно до вимог п. 38 Правил намагався регулярно проводити контрольне знімання показань приладу обліку електроенергії у відповідача, але доступу в його квартиру не мав, оскільки в ній ніхто не мешкав, крім того, сам відповідач підтвердив в суді, що він дійсно не мешкає в своїй квартирі з 2003р.
Судом не було встановлено факту звертання ОСОБА_1 до позивача з проханням щодо заміни приладу обліку електроенергії у зв’язку з прострочення терміну його роботи або повірки, і розрахунки за спожиту електроенергію відповідач проводив до часу виявленого порушення Правил - 24.02.2006р. на підставі показань цього електролічильника.
Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності факту порушення відповідачем Правил користування електроенергією для населення і обгрунтовано зобов’язав його відшкодувати заподіяні ним збитки.
Всупереч доводів скарги цей висновок грунтується на вимогах закону і відповідає фактичним обставинам справи.
Доводи скарги не спростовують правових висновків суду, тому апеляційний суд вважає їх безпідставними.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.