№ 2-741/10

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

02 липня 2010 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

                                                            головуючого-судді             Сивака В.І.

                                                                    при секретарі             Ткач Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 до управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області про визнання протиправними дій, зобов’язання здійснити донарахування надбавки до пенсії та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій просить справу розглядати без його присутності, позовні вимоги не визнає з підстав, наведених у запереченнях, в яких зазначив, що протягом 2008-2009 років у відповідності до пункту 41 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була викладена в такій редакції: „Дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни” /тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/. З 01.01.2008 року підвищення дітям війни складає 47 грн. /470 х 10% = 47,00/, з 01.04.2008 року – 48,10 грн. Зазначене підвищення виплачується дітям війни з 1 січня 2008 року /в тому числі і позивачам/. У зв’язку з тим, що положення пункту 41 розділу 2 вищевказаного Закону втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, обчислення та виплата вищезазначеного підвищення до пенсії дітям війни /крім тих на яких поширюється дія Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”/ виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року в наступних розмірах: з 22 травня – 48,10 грн.; з 1 липня – 48,20 грн. та з 1 жовтня – 49,80 грн., а тому розрахунок суми невиплаченої державної допомоги позивачів є не правомірним. Крім того, у 2008-2009 роках органи Пенсійного Фонду України відповідно до норм чинного законодавства правомірно здійснювали позивачам нарахування та виплату підвищення до їх пенсії /як особі, що має статус „дитина війни”/ та не порушили їх законних інтересів. В 2007-2009 роках у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії підвищувалися на 30 % мінімальної пенсії за віком, але норма даної статті у 2007 році була недопрацьована на законодавчому рівні і з часу її введення в дію не застосовувалася. Ст.110 ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3367-4 було встановлено, що пільги дітям війни відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджується поетапно в порядку, визначеному КМУ за погодженням з комітетом ВР України з питань бюджету. П.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим законом було взагалі зупинено на 2007 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.11 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У, а тому дітям війни необхідно з 09.07.2007 року підвищувати пенсію на 30 % мінімальної пенсії за віком. Законами України не врегульовано на законодавчому рівні питання обчислення розміру мінімальної пенсії за віком, яка має застосовуватися при визначенні підвищення пенсії дітям війни. Крім того, законодавством України не покладено на УПФУ функції забезпечення призначення та виплати підвищення пенсії дітям війни. Крім цього, міністерство юстиції України своїм листом № 21-46-561 від 31.08.2007 року роз’яснило, що питання, пов’язані з підвищенням пенсії дітям війни слід вирішувати шляхом внесення змін до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Посилання позивачів про необхідність застосування розміру мінімальної пенсії за віком, що визначений частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” – є безпідставним, оскільки ч.3 даної статті чітко визначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому вказана норма Закону не може застосовуватись для обчислення підвищення до пенсій, що встановлюються іншим Законом, в даному випадку Законом України „Про соціальний захист дітей війни”. Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року встановлено грошовий розмір в сумі 19,91 грн., з якого здійснюється обчислення надбавок та підвищення, що передбачені окремими законами України, але Закон України «Про соціальний захист дітей війни» не підпадає під дію вищевказаної постанови. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не було закладено видатки на здійснення виплат згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а ст.95 Конституції України передбачено, що «виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків». На підставі ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України. Стаття 19 Конституції України передбачає що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадовці зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України. Враховуючи що стаття 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачає, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, то в діях УПФУ не вбачається будь-яких порушень, як вказано позивачами. Крім того, вищевказані норми чинного законодавства щодо виплати допомоги позивачам за 2007-2009 роки не можуть бути виконані УПФУ з причин незалежних від державного органу, оскільки немає правових підстав та можливостей вирішення даного питання на рівні Пенсійного фонду України, а також питання визначення величини мінімального розміру пенсії за віком, яка має застосовуватися при обчисленні підвищення пенсії дітям війни у відповідності до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2007 рік на даний момент не врегульовано на законодавчому рівні, не визначено законодавством які органи повинні виплачувати підвищення пенсії дітям війни, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір підвищення та яку мінімальну пенсію застосовувати.

Позивачі та їх представник у судове засідання не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце судового розгляду, подали в суд заяви, в яких підтримали позовні вимоги повністю і просять розглянути справу без їх присутності.

За таких обставин судом ухвалено розглянути справу в даному судовому засіданні без присутності позивачів, їх представника та представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивачі відповідно до статті 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-1У, який набрав чинності з 01.01.2006 року /далі Закон № 2195-1У/ є дітьми війни та перебувають на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області.

Згідно статті 6 Закону № 2195-1У дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 28 частиною 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-1У /далі Закон № 1058-1У/ визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Здійснюючи свої повноваження на підставі ст.15 Положення „Про Пенсійний фонд України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 та враховуючи зміст вищевказаних нормативних актів, рішення про призначення і перерахунок пенсії позивачам за їх місцем проживання має приймати відповідач.

Статтею 62 частиною 1 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року № 489-У прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у розмірі: з 01.01.2007 року – 380 грн.; з 01.04.2007 року – 406 грн.; з 01.10.2007 року – 411 грн.

Пунктом 2 статті 41 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-УІ /далі Закон № 107-УІ/ в статті 6 Закону № 2195-1У було змінено розмір підвищення та встановлено, що воно виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни і становить 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно статті 58 Закону № 107-УІ прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить: з 01.01.2008 року – 470 грн.; з 01.04.2008 року – 481 грн.; з 01.07.2008 року – 482 грн.; з 01.10.2008 року – 498 грн.

Відповідно до статті 55 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року № 835-УІ /далі Закон № 835-УІ/ прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність становив: з 01.01. по 31.10.2009 року – 498 грн., а з 01.11.2009 року – 573 грн.

Однак, у період з 01.01. по 31.12.2007 року позивачам нарахування та виплата такого підвищення не проводилася, а в період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року позивачам нараховано та виплачено таке підвищення до пенсії не в повному обсязі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих громадян” у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2008 року – 47 грн., з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року і по 31.12.2009 року – 49,8 грн. , а заяви позивачів безпідставно були залишені відповідачем без задоволення з посиланням на відсутність правових підстав щодо виплати такого підвищення в розмірі 30 %.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року встановлено грошовий розмір в сумі 19,91 грн., з якого здійснюється обчислення надбавок та підвищення, що передбачені окремими законами України, однак вищезазначена норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, тому її дія не поширюється на виплату державної соціальної допомоги дітям війни, оскільки він залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із вищенаведених і встановлених судом обставин, суд вважає, що звернення позивачів до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів є правомірним оскільки:

-   статтею 3 частиною 2 Закону № 2195-1У державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами;

-   ч.2 ст. 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави;

-   статтями 22, 64 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;

-   рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України /є неконституційним/ окремі положення Закону № 489-У щодо зупинення дії статті 6 Закону № 2195-1У та положення пункту 2 статті 41 Закону України № 107-УІ, а відповідно до статті 152 частини 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень про їх неконституційність. Вказані рішення Конституційного Суду зворотної дії в часі не мають і на період до 09.07.2007 року та до 22.05.2008 року відповідно не поширюються, тому задоволенню підлягають вимоги позивачів тільки за період з 09.07. по 31.12.2007 року щодо нарахування та виплати, а з 22.05.2008 по 31.12.2009 року донарахування та виплати підвищення пенсії дітям війни;

-   посилання відповідача на відсутність підстав щодо задоволення вимог позивачів є порушенням права й положень Міжнародної Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», що підтверджується пунктом 23 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року по справі «Кечко проти України»  /заява № 63134/00/ , яким встановлено, що в межах свободи дій держави визначити, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинним.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, викладені в запереченнях, оскільки посилання на відсутність механізму реалізації норм Закону № 2195-1У щодо нарахування та донарахування і виплати підвищення до пенсії у вищевказані періоди не є підставою для відмови в його нарахуванні та виплаті, а посилання на правомірність дій суперечать Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року та іншим законодавчим актам.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, об’єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають до часткового задоволення в частині, визнаній судом обґрунтованою щодо визнання протиправними дій, зобов’язання донарахування і виплати позивачам підвищення до пенсії за періоди з 09.07. по 31.12.2007 року, так як у вказаний період вони щомісячне підвищення до пенсії за віком не отримували та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, так як в цей період вони отримували вказане підвищення в заниженому розмірі, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також за період з 01.01. по 02.07.2010 року, оскільки відповідач мав здійснити такі нарахування та виплату позивачам відповідно до статті 6 Закону і на підставі статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, які встановлені Законами України про Державні бюджети України на 2007-2009 роки, однак враховуючи, що у даному випадку застосуванню підлягають законодавчі акти, які носять публічно-правовий характер, способом захисту порушених прав позивачів є визнання незаконними дій органу державної влади та зобов’язання провести нарахування і виплату належних сум, а не ухвалення рішення про стягнення конкретних сум в цій частині вимог позивачам слід відмовити.

Враховуючи наведене, позовні заяви позивачів слід вважати такими, що не підлягають оцінці і відповідно до п.«д» ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93 для яких встановлена ставка державного мита у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а тому судовий збір, сплачений частиною позивачів при зверненні до суду та судовий збір, який був відстрочений судом іншим позивачам, слід стягнути частково на їх користь в розмірі 8,50 грн. та компенсувати в такому ж розмірі за рахунок держави.

Також, згідно вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню частково витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь позивачів, які їх сплатили при подачі позову до суду у розмірі 37 грн. та у такому ж розмірі на користь держави щодо інших позивачів, сплата вищевказаних витрат яким була відстрочена, оскільки п.6 «Розміру витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009 року, вартість витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ немайнового характеру /або таких, що не підлягають оцінці/ встановлено 37 грн.

Щодо витрат за надання правової допомоги, то суд приходить до висновку, що вони не підлягають стягненню на користь позивачів, оскільки зі змісту ст. 56 ч.1 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги, а в матеріалах   справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про те, що представник позивачів є адвокатом чи фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.

На підставі ст.ст. 6 п.1, 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних

свобод, ст.ст. 3, 22, 64 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України „Про соціальний

захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-1У, ст. 28 ч.1 Закону України „Про загально-

обов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-1У, ст.ст. 71, 111 Закону

України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року № 489-У,

ст.ст. 62, 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про

внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-УІ,

ст.55 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року № 835-УІ,

ст.16 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги позивачів – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області щодо нарахування та виплати не в повному обсязі підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та донарахування та виплати такого підвищення за період з 01.01.2008 року по 02.07.2010 року позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також іншим позивачам щодо нарахування та виплати не в повному обсязі підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та донарахування та виплати такого підвищення за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителям АДРЕСА_1 згідно статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-1У від 18.11.2004 року підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, визначеного статтею 28 частиною 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-1У від 09.07.2003 року з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та донарахування та виплати такого підвищення за період з 01.01.2008 року по 02.07.2010 року з урахуванням виплачених сум, а також ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительці с.Ломачинці, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительці с.Сербичани, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителю АДРЕСА_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, жительці АДРЕСА_8, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, жителю с.Василівка, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, жительці с.Сербичани, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11, жительці АДРЕСА_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, жительці АДРЕСА_3, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13, жительці АДРЕСА_4, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, жителю АДРЕСА_5, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_15, жительці АДРЕСА_6, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_16, жительці с.Вашківці, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_17, жительці с.Вашківці, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_18, жительці с.Вашківці, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_19, жителю с.Вашківці, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_20, жительці с.Вашківці, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_21, жителю АДРЕСА_3, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_23, жительці с.Вашківці, ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_24, жителю с.Вашківці, ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_25, жителю с.Вашківці, ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_26, жительці с.Вашківці, ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_27, жителю м.Новодністровськ 2С/65, ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_28, жительці с.Вашківці, ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_29, жителю с.Вашківці, ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_30, жительці с.Вашківці, ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_31, жителю с.Вашківці, ОСОБА_29, ІНФОРМАЦІЯ_32, жительці с.Розкопинці, ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_33, жителю с.Розкопинці Сокирянського району Чернівецької області згідно статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-1У від 18.11.2004 року підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, визначеного статтею 28 частиною 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-1У від 09.07.2003 року з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та донарахування та виплати такого підвищення за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки с.Ломачинці, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки с.Сербичани, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя АДРЕСА_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, жительки АДРЕСА_8, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, жителя с.Василівка, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, жительки с.Сербичани, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11, жительки АДРЕСА_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, жительки АДРЕСА_3, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13, жительки АДРЕСА_4, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14, жителя АДРЕСА_5, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_15, жительки АДРЕСА_6, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_21, жителя АДРЕСА_3, ОСОБА_29, ІНФОРМАЦІЯ_32, жительки с.Розкопинці, ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_33, жителя с.Розкопинці Сокирянського району Чернівецької області по 8 /вісім/ грн. 50 коп. та з управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі на їх користь по 37 /тридцять сім/ грн. понесених ними витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі на користь держави 37 /тридцять сім/ грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи: р/р 31219259700204, банк УДК в Сокирянському районі МФО 856135, отримувач: держава 22050000 ОКПО 23246034.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області через Сокирянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий:  /підпис/

З оригіналом вірно: