-1-

     Справа № 2-4203/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                                      18 серпня 2010 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Мірошниченко В.В., при секретарі Булуєвій С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

В с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка, будучи громадянкою України та народившись в ІНФОРМАЦІЯ_1 р., віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Однак, ніяких доплат до пенсії відповідач – Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька не нараховував і не виплачував. На підставі цього позивачка і звернулася до суду з позовом, та просить стягнути з відповідача щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. щомісячно.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, з позовом не згоден.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії «Дитина війни», знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька і отримує пенсію за віком, що підтверджується відповідним посвідченням.

Правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантії, їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  (2195-15) , який набрав чинності з 01.01.2006 року,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

                                                               -2-

Відповідно до положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема , п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення соціальної допомоги з 09 липня 2007 р. підлягають задоволенню, тобто, з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема, ст. 6 вказаного Закону, після внесення змін, передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

    -3-

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Отже, з 22 травня 2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне  грошове  утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, позовні вимоги за 2008 рік підлягають задоволенню з дня прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року («Урядовий кур'єр» від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 387 гривень, з 1 жовтня – 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року («Урядовий кур’єр» та «Голос України» від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VІ, що набрав чинності з 01 січня 2008 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачці щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячно, з урахуванням фактично здійснених виплат, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці щ омісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячно, з урахуванням фактично здійснених виплат, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог щомісячно, суд враховує, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ч. 9 ст. 8 ЦПК України, забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

                                                     -4-

Частиною 8 статті 8 ЦПК України передбачено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності зі ст. 81 ЦПК України, ст. 4 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про державне мито» звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом  України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, рішенням  Конституційного  Суду  України  від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008, ст.ст. 8, 212-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги – задовольнити.

Визнати протиправною несплату ОСОБА_1 щ омісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. щомісячно.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячно, з урахуванням фактично здійснених виплат, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана  в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м Донецька протягом десяти  днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                        В.В. Мірошниченко.