Судове рішення #10555652

                                                                                                                                  Справа № 2-4109/2010р.

  Р І Ш Е Н Н Я

  І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                             18 серпня 2010р.

                Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий– суддя Мірошниченко В.В. при секретарі Булуєвій С.В., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розподіл майна, -

В с т а н о в и в :

              Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розподіл майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у грудні 1993р. зареєстрував шлюб з відповідачкою. Перебуваючи в шлюбі у 2006р. сторони придбали жилий будинок АДРЕСА_1, який зареєстрували за відповідачкою. За рішенням суду у грудні 2009р. шлюб був розірваний. Оскільки добровільно відповідачка не бажає розділити будинок, то просить суд визнати за позивачем право власності на ? частину спірної квартири.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що дійсно перебувала з позивачем у шлюбі. У 2006р. на її ім’я був придбаний жилий будинок АДРЕСА_1. Для покупки будинку оформила у банку кредит, поручителем по цьому зобов’язанню виступив її чоловік- ОСОБА_1 Чоловік у погашення кредиту надав кошти у сумі 2500грн., зароблені ним гроші до сімейного бюджету не надходили, оскільки він їх пропивав, не приймав участі у вихованні та матеріальному утриманні неповнолітньої дочки ОСОБА_4. Вважає, що будинок повинен належати тільки їй і просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного доходу.

У відповідності до ст. 69 Сімейного Кодексу України, дружина та чоловік мають право на розподіл майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 70 Сімейного Кодексу України, у разі розподілу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

         

          В судовому засіданні встановлено, що 04 грудня 1993р. сторони зареєстрували шлюб в органах РАГСу.  

          Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 07 грудня 2009р. шлюб між подружжям розірваний.

         

          З копії договору купівлі-продажу від 07 листопада 2006р. вбачається, що ОСОБА_5  продав ОСОБА_2  жилий будинок АДРЕСА_1 в м. Донецьку.

          З довідки КП БТІ м. Донецька вбачається, що будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 07 листопада 2006р., посвідченого 2-ю Донецькою державною нотаріальною конторою.

         

          Оскільки вказаний будинок був придбаний сторонами у шлюбі, то суд вважає його  об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і цей будинок, відповідно до вимог Сімейного кодексу підлягає розділу у рівних частках.  

          Суд не може прийняти до уваги пояснення відповідачки стосовно того,  що позивач участі у купівлі будинку не приймав, і будинок був придбаний на кошти відповідачки, оскільки такі ствердження безпідставні, спростовуються вищенаведеними та оціненими судом доказами.

          Пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо придбання будинку, суд оцінює критично і не приймає до уваги, оскільки свідок ОСОБА_6 тривалий час знаходиться у дружніх стосунках з позивачем, а свідок ОСОБА_7 є рідною сестрою відповідачки, тому вони є зацікавленими особами і свідчить про бажання кожної із сторін за будь-що схилити шальки терезів на свою користь.

          При цьому суд виходить з того, що у відповідності до вимог ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а доказування не може грунтуватися на припущеннях.

           На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 69-71 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд

                                             В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розподіл майна задовольнити.

Поділити майно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана  в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м. Донецька протягом десяти  днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                        В.В. Мірошниченко.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація