Справа № 2 - 42

                   2010 року

РІШЕННЯ  

    і м е н е м   У к р а ї н и

       м. Вугледар                                                                                             22 липня 2010 року

Вугледарський міський суд  Донецької області в складі: головуючої - судді Биліни Т.І., при секретарі Соколовій Л.М., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди, -              

в с т а н о в и в :

               ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою до ОСОБА_2  про відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином.

             Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 вересня 2008 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись на літній площадці кафе «Людмила», грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, безпричинно, навмисно, з особливою зухвалістю нігтями подряпала обличчя позивачу, тим самим спричинив останньому садна у зовнішнього кута правого ока, яке поширюється на скроневу область, лівої вушної раковини, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого відповідач, продовжуючи свої  хуліганські дії, навмисно  завдала удар скляною пляшкою по голові ОСОБА_1, заподіявши синець правої вушної раковини з переходом на завушну область праворуч, гостру відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку першого ступеня з лівобічним геміпазером, вегетосудинної дистаниї по гіпертонічному типу, що належать до ушкоджень середньої тяжкості.  Своїми злочинними діями позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю, моральних стражданнях, душевних перейманнях у зв’язку з ушкодженням здоров’я. Від злочинних дій на обличчі у ОСОБА_1 залишився шрам у центрі лоба, із-за якого позивач комплексує, відчуває себе невпевнено з цього приводу. Для видалення рубця на лобі необхідна коштовна пластична операція. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача компенсацію за заподіяння моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., а також  стягнути кошти сплачені ним за отриману юридичну допомогу при звернені до суду.

                   В судовому засіданні позивач підтвердив свої позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Суду пояснив, що після конфлікту з відповідачем звернувся до міліції. ОСОБА_2 була визнана винною у скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України. Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 29.04.2009 року підсудна ОСОБА_2 була звільнена від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року. Таким чином, реального покарання ОСОБА_3 не отримала. Згідно акту судово – медичного дослідження № 323 від 30.09.2008 року йому були причинені тілесні ушкодження, які відносяться до ушкоджень середньої важкості та незгладимий рубець лоба. Для відновлення свого здоров’я, він тривалий час перебував на лікуванні, що потягло за собою значні витрати, пов’язані з оплатою ліків. Через рубець на лобі він відчуває неподобства та сором, проводячи наради та інструктажі перед аудиторією. Переніс велике нервове потрясіння, психічно-емоційну травму, було порушено його звичний уклад життя.

        Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та дату розгляду справи була повідомлена належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути  справу у їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів та постановити заочне рішення. Позивач не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача.

        Вислухавши думку позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

         В судовому засіданні встановлено, що 30 вересня 2008 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, відповідач ОСОБА_3, знаходячись на літній площадці кафе «Людмила», грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, безпричинно, навмисно, з особливою зухвалістю спричинила позивачу ОСОБА_1 тілесні ушкодження, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

        Згідно з постановою Вугледарського міського суду  від 29 квітня 2009 року провадження по кримінальний справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за скоєння злочину, передбачено ст.ст. 296 ч. 1, 122 ч.1 КК України, закрито внаслідок застосування до неї Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року, звільнивши її від кримінальної відповідальності, тобто з нереабілітуючих обставин. На теперішній час дана постанова набрала законної сили.

      У відповідності з ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

    Крім того, Закон України «Про амністію» застосовується лише за умови повного визнання вини підсудним у скоєні певного злочину.

    Таким чином, вина відповідача ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч. 1, 122 ч. 1 КК України, у відношенні позивача ОСОБА_1,  повністю доведена.

      Наявність шкоди, заподіяної позивачу ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_3 підтверджена актом судово-медичного обстеження № 323 від 30 вересня 2008 року та висновком судово-медичного обстеження № 12/186/323 від 14 грудня 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості, а також наявний м'який еластичний втягнутий рубець в центрі лоба, спускаючийся на міжбровну область, який після спливу часу не зник і для його усунення необхідна косметична операція, у зв'язку з чим він є незгладимим.                                                 (а.с.22)

        У відповідності зі ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

       Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р. «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом на підставі позовних вимог, характеру дії особи, яка завдала шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

      Моральна шкода, заподіяна позивачу ОСОБА_1 полягає в тому, що в результаті злочину йому заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, що супроводжувалися фізичними та моральними стражданнями, психологічним приниженням. Позивач позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров’я призвело до негативних наслідків морального характеру. Він переніс відчуття страху, розгубленості та безпорадності. Через рубець на лобі він відчуває почуття незручності та сорому, проводячи виробничі наради та інструктажі  в трудовому колективі, а також під час спілкування з мешканцями міста. В наслідок зазначеного він переніс велике нервове потрясіння, психічно-емоційну травму, що порушило його звичний спосіб життя.

          Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги глибину моральних та фізичних страждань ОСОБА_1, наслідки порушення його звичайного способу життя, характер діяння винної особи, та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

         Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, сума яких дорівнює 1000 грн.                                     (а.с7)                                                                                                              

          У відповідності до ст. ст. 79, 88 ЦПК України, ст. 3 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про державне мито», з відповідача в прибуток держави слід стягнути судовий збір в розмірі 8,50грн., а також у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ” стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 15 грн. 00 коп.

         На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р. «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. 3 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про державне мито», Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ” ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

         Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я - задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі    50000(п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за юридичну допомогу в сумі 1000 (одна тисяча ) грн.

           Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 8(вісім) грн. 50 коп. на користь держави, а також 15(п’ятнадцять) грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

           Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

           Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі заяви про апеляційне  оскарження до Вугледарського міського суду  протягом 10 днів з дня його проголошення.

             Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.      

Суддя Вугледарського

 міського суду                                                                                                        Т.І.Биліна