Справа № 11а - 558 Головуючий у 1-інстанції Заліщук С.М.
Категорія ст.ст. 15 ч.2, 115 ч. 1 КК України Доповідач Романов О.В.
УХВАЛА Іменем України
25 липня 2006 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого : Романова О.В.
суддів: Єрещенка А.М. , Захарчука С.В.
з участю прокурора: Шкіль С.С.
адвоката: ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1. на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 17 травня 2006 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя міста Житомира вулиця АДРЕСА_1, не судимого,-
засуджено за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України на 7 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2. залишений попередній - тримання під вартою.
Згідно вироку ОСОБА_2. засуджений за те, що 17 січня 2006 року о 19 годині знаходячись за місцем свого проживання за адресою місто Житомир вулиця АДРЕСА_2, під час спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_3 вчинив з ним сварку, яка переросла в бійку. Після цього ОСОБА_3. пішов додому. ОСОБА_2. вирішив вбити ОСОБА_3. Реалізуючи свій злочинний намір засуджений взяв ножа, наздогнав потерпілого та біля дверей його будинку наніс удар ножем в грудну клітину,
чим заподіяв потерпілому колото- різане поранення лівої передньої поверхні грудної клітини з наскрізним пошкодженням перикарду, лівого шлуночка та діафрагми, яке ускладнилось розвитком внутрішньо-плевральної кровотечі та тампонади серця. Завдяки своєчасному хірургічному втручанню потерпілий ОСОБА_3. залишився жити.
В апеляції адвокат ОСОБА_1. просить пом'якшити призначене ОСОБА_2. покарання із застосуванням до нього положення ст. 69 КК України. Посилається на те, що засуджений ОСОБА_2. раніше не судимий, повністю визнав вину, щиро розкаявся в скоєному, є інвалідом 3-ї групи, має ряд тяжких захворювань. Крім того, потерпілий, який є двоюрідним братом засудженого, простив його і не має до нього ніяких претензій.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1., який підтримав апеляцію з вищевказаних причин, міркування прокурора, який заперечив проти доводів апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність виновності засудженого у вчиненні замаху на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому підтверджуються сукупністю доказів, здобутих на досудовому слідстві та досліджених під час розгляду справи в суді першої інстанції. З цього приводу вирок суду ніким з можливих апелянтів не оскаржується.
При призначенні покарання ОСОБА_2. суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України і врахував тяжкість скоєного ним злочину, особу засудженого, обтяжуючи та пом'якшуючи покарання обставини, в тому числі і ті обставини, на які адвокат ОСОБА_1. посилається в своїй апеляції.
Так, скоєний ОСОБА_2. злочин відноситься до категорії особливо тяжких та був скоєний в стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання засуджений характеризується посередньо, не працює, злочином завдано тяжких наслідків. Разом з тим, ОСОБА_2. повністю визнав свою вину і щиро розкаявся в скоєному, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є інвалідом 3-ї групи.
На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин скоєного злочину та клопотання потерпілого про призначення ОСОБА_2. не суворого покарання суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого переконання про призначення засудженому реального покарання, яке є мінімальним згідно санкції інкримінованого йому закону.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення ОСОБА_2. покарання та застосування щодо нього положення ст. 69 КК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м.Житомира від 17 травня 2006 року щодо ОСОБА_2 без зміни.