Справа № 2-4496/2010 р.

РІШЕННЯ

І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                          19 серпня 2010 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Мірошниченко В.В., при секретарі Булуєвій С.В., за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради, про стягнення недорахованих сум на оздоровлення за 2009-2010 р.р, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення сум на оздоровлення за 2009 -2010 р.р

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є інвалідом ІІІ групи ЧАЕС, в зв’язку з чим перебуває на обліку в Петровському УПТСЗН. Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», йому передбачена щорічна компенсація на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, установлених на момент виплати. При виплаті компенсацій на оздоровлення, відповідач користувався постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.2005 р. та № 562 від 12.07.2005 р., що значно звужує право позивача на отримання матеріальної допомоги. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь недоотримані суми на оздоровлення за 2009 -2010 р.р.

В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача з позовом не погодилася у повному обсязі, суду пояснила, що позивач є інвалідом ІІІ групи, внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС. В зв’язку з цим, у відповідності до ст. 48 ЗУ „Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та сім’ям за втрату годувальника. Оскільки позивачу виплачувалась  щорічна допомога на оздоровлення за 2009 -2010 р.р. у розмірі 90грн. за кожен рік, тому представник позивача просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наданими позивачем документами встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до першої категорії як громадянин, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Причина інвалідності пов’язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській   АЕС,    які    стали     інвалідами     внаслідок    Чорнобильської    катастрофи, виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Однак згідно зі ст.. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», а також згідно зі ст.. 70 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визнаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах  асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Отже у 2009 та 2010 роках виникла колізія між ст. 48  ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» та ст. 70 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік».

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону. Відсутній також Закон України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизначеним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовує одно предметний акт, який діяв у часі раніше».

Таким чином суд приходить до висновку, щодо виплат державної допомоги на оздоровлення  слід застосовувати норму ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та ст.. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» згідно яким виплата цієї допомоги  призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 71 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік», ст.. 70 ЗУ «Про державний бюджет на 2010 рік», ст.ст. 15, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд,-

                                              В и р і ш и в :

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради, про стягнення недорахованих сум на оздоровлення за 2009-2010 р.р відмовити.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана  в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти  днів з дня його проголошення.

              Суддя:                                                                       В.В. Мірошниченко.