Справа № 22ц-3508/2010 р. Головуючий у 1інст. –Павлов В.Г.
Доповідач – Литвиненко І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого- судді ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів: ЗІНЧЕНКО С.П., ДЕМЧЕНКО Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі на рішення Варвинського районного суду від 23 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального.
Рішенням суду позов був задоволений. Суд визнав неправомірними дії відповідача щодо відмови проведення перерахунку позивачу державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, як особі, віднесеної до категорії 1, в меншому розмірі ніж визначеному ст.50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 19.05.2010 року по дату винесення рішення і зобов’язав здійснити перерахунок за цей же період державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, як особі, віднесеної до категорії 1, відповідно до визначеному ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 19.05.2010 року по дату винесення рішення, з урахуванням раніше виплачених сум. Суд також стягнув з відповідача судові витрати.
Апелянт вказує на те, що призначення пенсії позивачу проводилась відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови КМУ № 530 „деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян від 28.05.2008 року та Постановою КМУ № 654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16.07.2008 року, і всі виплати проводились у межах бюджетних асигнувань.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу призначена державна пенсія і щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і розмір належних йому виплат повинен обчислюватись з розміру мінімальної пенсії за віком. Відповідач не проводив виплату в такому розмірі, посилаючись на те, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” такі виплати не були передбачені та вказана величина обчислення пенсії не може застосовуватись для визначення розміру пенсії позивачу.
Приймаючи рішення про задоволення вимог, суд першої інстанції правомірно виходив з положень Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, за якими вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів, неможливістю застосування ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” для визначення розміру пенсії за Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, не можуть братись до уваги, оскільки положення ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування поняття мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з ним пенсій чи доплат, а наявність чи відсутність коштів для таких доплат не є підставою для порушення законних прав позивача.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі відхилити.
Рішення Варвинського районного суду від 23 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді :