АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м. Ужгород, вул. О.Довженка, 7___________________________________ тел/факс: (0312) 61-53-83
Справа №22-543 ас/06 Головуючий у 1 інстанції - Івашкович І.І.
Доповідач - Кемінь М.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Кеміня М.П. суддів - Фазикош Г.В., Кожух О.А. при секретарі - Янкович К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Закарпатської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 28 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Президії Закарпатського обласного комітету профспілки працівників охорони здоров'я про визнання неправомірним рішення про ліквідацію спортивного оздоровчої бази «Щербин»
за участю - представників апелянта Шутко Володимира Михайловича, Панійко Тетяни Іванівни, Олійник Андрія Мироновича, позивача по справі ОСОБА_1,
ВСТАНОВИЛА:
Закарпатська обласна організація профспілки працівників охорони здоров'я України звернулася із апеляційною скаргою на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 28 лютого 2006 року якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконною та скасована постанова Президії Закарпатської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України № 2 від 14.08.2005 року про ліквідацію спортивної оздоровчої бази «Щербин». В апеляційній скарзі посилаючись не незаконність постанови суду першої інстанції та такої, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили таку скасувати, а справу впровадженням
закрити як таку, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. В скарзі зазначають, що судом не враховано, що відповідача не є суб'єктом владних повноважень, крім того відповідач є профспілкова організація яка по своєму статусу є одним із різновидів об'єднань громадян, і в силу п.4 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів на поширюється на зазначені публічно-правові справи. Вважає, що судом не правильно визначено належного відповідача в особі Президії Закарпатської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, яка не є юридичною особою органу профспілки. Апелянт у своїй скарзі наводить й інші доводи, з яких, на його думку, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.
Представники апелянта в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили таку задовольнити з підстав наведених в скарзі.
Позивач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін, оскільки, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які заявилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивача в порядку адміністративного судочинства, виходи із того, що відповідач по справі Президії Закарпатської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, є належним відповідачем та суб'єктом владних повноважень в силу чого на даний публічно-правовий спір поширюється юрисдикція адміністративних суддів.
Про те з таким висновком суду не можна погодитися оскільки він не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Статтею 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що профспілка це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних суддів не поширюється на публічно-правові справи щодо відносин які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесенні до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Крім того відповідно до ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілка та об'єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статус юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі статуту.А отже позовні вимоги щодо президії профспілкової організації а не до самої профспілки, також не можна визнати обґрунтованими.
За вищенаведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги в частині щодо дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та про те, що судом не правильно визначений статус відповідача в особі Президії Закарпатської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, а не самої Закарпатської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, як юридичної особи, є підставними і такі підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.І ст. 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку а провадження у справі закривається із підстав, встановлених статтею 157 цього кодексу, в тому числі і коли справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим доводи апеляційної інсташїії,що дані справи взагалі не підсудні розгляду в судах, оскільки є відповідно заборона втручання органів держави в тому числі і судової у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань передбачена ч.З ст. 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не заслуговують на увагу.
Відповідно до позицій викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 1-17/2001 (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) зазначено, що у разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутися за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об'єднань.
Отже, особа, яка вважає, що об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами порушено її права і свободи вправі звернутися за захистом свого права до суду. І в такому випадку саме до компетенції суду віднесено визначення належності питань до внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян, або ж ні.
Виходячи із вимог ст. 15 ЦПК України, та ст. 17 КАС України, такі позови належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
З врахуванням вищенаведеного та керуючись п.4 ч.І ст.198, ч.І ст.203, п.1 ч.1 ст. 157, п.4 ч.І ст.205, ст. 206 КАС України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Закарпатської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України - задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 28 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Президії Закарпатського обласного комітету профспілки працівників охорони здоров'я про визнання неправомірним рішення про ліквідацію спортивного оздоровчої бази «Щербин» , - скасувати а провадження по даній справі закрити.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1, що розгляд даної справи віднесений до юрисдикції цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, протягом одного місяця з дня складання повного тексту ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис.
Судді: підписи.
З оригіналом вірно суддя апеляційного худу Закарпатської -області
Кемінь М.П.