Справа №1-105/2010р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 13” серпня 2010 року Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого-судді Губанової В.М.
при секретарі : Ришковій Л.В.
за участю прокурора Бачина С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Братське
кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта вища, уродженця с. Черемошно, Маневичского району, Волинської області, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 призначений класним керівником групи №18 Братського ПТУ-17 наказом № 81 від 01.09.09, окрім цього виконував функції викладача фізики і математики цього ж навчального закладу.
Згідно посадової інструкції класного керівника, ОСОБА_1, зокрема контролює відвідування занять та виробничу практику учнями, веде у встановленому порядку документацію групи, а також складає відомості про нарахування стипендії і несе відповідальність за достовірність даних. Таким чином, ОСОБА_1 виконуючи спеціальні повноваження класного керівника, є службовою особою.
В січні 2010 року, у ОСОБА_1 виник умисел на здійснення, зловживаючи своїм службовим становищем, систематичної розтрати грошових коштів державного бюджету, в інтересах третьої особи, шляхом внесення недостовірних даних в офіційні документи – відомості на отримання стипендії учнями групи № 18 Братського ПТУ -17.
Так, ОСОБА_1 достовірно знав, що учениця вказаної навчальної групи ОСОБА_2 з 1.01.10 в ПТУ-17 не навчається в зв’язку з прийняттям її на постійну роботу спеціалістом 1 категорії сектору землеустрою відділу Держкомзему в Братському районі з повним робочим днем, проте, про вказаний факт керівництву ПТУ-17 не повідомив, внаслідок чого, ОСОБА_2 з навчального закладу відрахована не була.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, в період з січня по червень 2010 року шляхом зловживання службовим становищем вчинив розтрату державних коштів, що були незаконно нараховані у виді стипендії ОСОБА_2, на підставі внесених ним в відомості на отримання стипендії недостовірних даних.
Так, ОСОБА_1 являючись службовою особою, з січня по червень 2010 року, зловживаючи службовим становищем в інтересах третьої особи, в службовому кабінеті розташованого за адресою смт. Братське вул. Вороніна 20 а, склав відомості на отримання стипендії учнями групи № 18 Братського ПТУ -17, в які вносив недостовірні дані на отримання академічної стипендії ОСОБА_2, достовірно знаючи,що остання в ПТУ-17 не навчається. На підставі вказаних недостовірних відомостей, ОСОБА_2 було незаконно нараховано і виплачено за січень 198 грн., за лютий - 235 грн. 92 коп, за березень - 207 грн. 50 коп., за квітень - 211 грн. 27 коп.,за травень - 211 грн. 27 коп., за червень - 211 грн. 27 коп.
А всього, на підставі внесених ОСОБА_1 завідомо недостовірних даних в відомості на отримання стипендії учнями групи № 18 Братського ПТУ-17, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року, ОСОБА_2 було незаконно нараховані та видані грошові кошти в сумі 1275 грн. 23 коп. з державного бюджету.
Підсудний ОСОБА_1 визнав в повному об'ємі свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пояснив, що в період з 1.09.2004 року по 1.09.209 року він працював заступником директора ПТУ-17. З 1.09.09 по теперішній час працює викладачем фізики та математики ПТУ-17. Його призначено з 1.09.09 класним керівником групи № 18. Окрім іншого, на нього, як на класного керівника, покладено обов’язки по контролю за відвідуванням учнями занять, ведення документації групи, складання відомості про нарахування стипендії учням. В період з 1.09.09 в групі № 18 навчалась ОСОБА_2, по професії оператор комп’ютерного набору.В кінці грудня 2009 року до нього звернулась ОСОБА_2 і повідомила, що вона призначена на посаду спеціаліста в відділ Держкомзему в Братському районі. При цьому ОСОБА_2 в нього запитала, чи зможе вона в подальшому навчатись в ПТУ в тій самій групі, у разі звільнення з роботи. Він їй відповів, що зможе.
Дізнавшись від ОСОБА_2 про її працевлаштування, він як класний керівник повинен був доповісти про вказаний факт директору ПУТ-17 Савченко Г.Г., для прийняття рішення про відрахування ОСОБА_2 з числа учнів училища, в зв’язку з її працевлаштуванням, та не можливістю відвідування занять. Але, в зв’язку з тим, що ОСОБА_2 була одна із кращих учениць групи, приймала активну участь в творчій діяльності училища, йому було шкода втрачати таку ученицю, і тому він вирішив не доповідати директору Савченко Г.Г. про працевлаштування ОСОБА_2, маючи надію, про можливе її повернення в училище. В зв’язку з працевлаштуванням, в період з 1.01.10 ОСОБА_2 заняття в ПТУ-17 не відвідувала.
Приблизно в 20 числах січня цього року, складаючи відомість на отримання стипендії учнями групи № 18, він також вказав ОСОБА_2 як таку, що відвідує заняття і має право на отримання академічної стипендії, яка в середньому складає 200 грн. Відомість була ним підписана та передана директору. При цьому, він достовірно знав, що ОСОБА_2 в ПТУ не навчається та заняття не відвідує.
Також, ним були складені відомості на отримання стипендії учнями групи № 18, за лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року, в яких вказав окрім інших учнів і ОСОБА_2 як таку, що відвідує заняття і має право на отримання академічної стипендії. При цьому, він достовірно знав, що ОСОБА_2 в ПТУ не навчається та заняття не відвідує. Відомості були ним підписані та передані директору училища.
Відомості він складав та роздруковував в комп’ютерному класі училища приблизно в 20 числах кожного місяця.
На підставі недостовірних даних вказаних ним в відомостях на отримання стипендії, ОСОБА_2 в період з січня по червень 2010 року було незаконно нарахована та видана стипендія в сумі 1275 грн., 23 коп.
Як йому відомо, стипендія перераховувалась ОСОБА_2 на стипендіальну картку. Як ОСОБА_2 використовувала отриману стипендію, йому не відомо.
В квітні 2010 року, на його прохання, ОСОБА_2 віддала мені стипендіальну картку, відповідно наказу директора училища.
В кінці квітня староста групи ОСОБА_4 за його вказівкою зняла з стипендіальної картки ОСОБА_2 200 грн., стипендію за квітень. Вказані кошти були витрачені ним на ремонт приміщення класу.
Деякі відомості про отримання стипендії, також підписував майстер виробничого навчання Засільський С.К., який не знав про те, що ОСОБА_2 фактично не навчається, тому що контроль за відвідуванням занять учнями, покладено на нього.
По наданим йому на огляд відомостям на отримання стипендії учнями групи № 18 за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року пояснив, що дійсно вказані відомості складені ним, та підписи в відомостях зроблено також ним.
Вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованиї йому злочинів знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Так, згідно наказу № 81 від 01.09.2010 року ОСОБА_1 призначення класним керівником групи №18 Братського ПТУ-17./а.с. 18/.
На підставі посадової інструкції ОСОБА_1 вткнує обов’язки класного керівника /а.с. 20/.
Згідно відомості на отримання стипендії групи № 18 ПТУ-17, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року нараховано ОСОБА_2 стипендію. /а.с. 23-28/.
На підставі викладеного, суд вважає правильною кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_1 за ч.2 ст.191 КК України,- розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; за ст. 366 ч.1 КК України як службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не судимий, іншої спеціальності не має, заробітна плата являється єдиним джерелом доходу сім'ї, що дає підстави обрати покарання із застосуванням ст. 69 КК України при обранні покарання і не призначати додаткову міру покарання у виді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських обов'язків, та призначити покарання у виді позбавлення волі, за правилами, передбаченими ст. 70 ч.1 КК України, але не зв’язане з реальним відбуттям покарання, застосувавши ст. 75,76 КК України.
Речовий доказ: відомості на отримання стипендії групи № 18 ПТУ-17, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року , які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст. 81, 83 КПК України залишити в матеріалах даної кримінальної справи.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ст. 191 ч. 2 КК України і призначити покарання – 2 (два) роки обмеження волі; ст. 366 ч.1 КК України і призначити покарання, із застосуванням ст. 69 КК України – 3 (три) роки обмеження волі без позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських обов'язків.
На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим – 3 (три) роки обмеження волі без позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських обов'язків.
У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування назначеного покарання , якщо він на протязі 1 (одного) року не здійснить нового злочину і виконає обов’язок, передбачений ст.. 76 КК України – повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити такий же - підписку про невиїзд.
Речовий доказ: відомості на отримання стипендії групи № 18 ПТУ-17, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року , які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, - залишити в матеріалах кримінальної справи №1-105/2010р.
На вирок на протязі 15 діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області через Братський районний суд.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно
Суддя -