Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3439 /2006 р.                                Головуючий у 1-й

інстанції: Матяш О.В. Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"12" липня 2006р.                                                                              м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                         Дави скиби Н.Ф.

Суддів:                                    .Глазкової О.Г.

Полякова 0.3

При секретарі:                         Степановій Н.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за домовленістю   ,-

ВСТАНОВИЛА   :

У січні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2. про стягнення боргу за домовленістю.

В позові зазначає, що відповідач 01.12.1997 року взяв у нього у борг суму еквіваленту 19 635 доларів США, про свідчить розписка. Зазначені кошти зобов'язався повернути до 30.10.2004 року, але до закінчення строку відповідач повернув лише суму еквівалентну 135 доларам США, а від повернення залишку ухиляється.

Оскільки на момент звернення до суду долар США складав 5,05 гривень, то згідно курсу національного банку України загальна сума боргу 98 475 гривень.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового обов'язку, то він зобов'язаний заплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки від простроченої суми.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 98 475 грн., три відсотки річних з 01.11.2004 року по 14.12.2005 року - 3319 грн., грошове вираження втрат від інфляції - 11 620 грн., а всього 113 334 грн.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2006 року ОСОБА_1. в задоволенні позову ОСОБА_2. про стягнення боргу за домовленістю відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. зазначає, що рішення суду не відповідає вимогам закону, судом не встановлені дійсні обставини, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.. 308 ЦКП України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На аркуші справи 7 знаходиться бланк Колективного підприємства "Уран" Запорізького міського громадського об'єднання "Союз Чорнобиль", 1997 рік, де зазначено, що ОСОБА_2., прийняв у ОСОБА_1. суму еквівалентну 19 635 доларам США. Також зазначено про щомісячне нарахування 7 відсотків з 01.01.1998 року. Розписка не містить дату її складання, що саме кошти узяті в борг, не має відомостей про час повернення коштів.

Апелянт не довів в суді, що між ним та відповідачем склалися правовідносини , що регулюються нормами про договір позики.

Твердження апелянта про те, що відповідач за усною домовленістю зобов'язався повернути борг до 30.10.2004 року і цей борг він визнає, є необгрунтованими, оскільки ніякими доказами не підтверджується.

Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясувала обставини, правильно застосував норми матеріального права, судове рішення відповідає вимогам закону, встановленим обставинам, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307 ч.І п.1, 308, 313, 314 ч.І п.1, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення , проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: