УКРАЇНА

П’ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-430/10

РІШЕННЯ

Іменем   України

17 серпня 2010 р.                                           П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Резніченка М.С.,

              при секретарі -            Москалець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області про перерахунок і виплату пенсії, визнання дій незаконними,

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду в П’ятихатському районі Дніпропетровської області (далі – Управління) про  перерахунок пенсії та визнання дій Управління незаконними, обґрунтовуючи вимоги тим, що вона є пенсіонеркою і перебуває на обліку та отримує пенсію в Управлінні, а відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є «дитиною війни» і відповідно до ст. 6 цього Закону має право одержувати пенсію, яка повинна бути підвищена на 30 % від мінімальної пенсії за віком. З 07.07.2008 р. вона прийнята до громадянства України і з цього часу по теперішній час соціальна надбавка виплачується у меншому розмірі ніж передбачено Законом. Невиплата допомоги суперечить ст. 22 Конституції України, законам України та Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №  6-рп/2007, від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008. ОСОБА_1 просить визнати дії Управління в частині нарахування та виплати доплати до пенсії за період з 07.07.2008 р. по 01.09.2010 р. неправомірними, визнавши її право на отримання невиплаченої соціальної допомоги у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 07.07.2008 р. по 05.08.2010 р., зобов’язати провести перерахунок призначеної пенсії та виплатити пенсію за вказаний період.  

    Позивач про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, в судове засідання не з’явилася і подала заяву про можливість розгляду справи за її відсутність через стан здоров’я.

    Представник відповідача за дорученням Пухальська Н.О. в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-IV дійсно передбачено підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Цим же законом передбачено, що фінансування виплат проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», тобто Управління здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України та відповідно до п. 9 Положення «Про Пенсійний фонд України» має вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Відповідно до положень абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Визначений мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Застосування цього розміру для визначення надбавок та підвищень до пенсій, мінімальних пенсій відповідно до інших законів Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.

    Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданого відділом соціального захисту населення П'ятихатської райдержадміністрації 07.06.1996 р. (а.с. 9).

Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, які встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 р.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

  Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Оскільки позивач ставить свої вимоги за період з 07 липня 2008 р.,  то суд не вирішує правильність виплат надбавки ОСОБА_1 саме з 01.01.2008 р. по 07.07.2008 р..

 Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тому з 07 липня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. підвищення до пенсії ОСОБА_1 підлягає перерахунку та виплаті.

При цьому, враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд не бере до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Доводи відповідача про відсутність порядку обчислення підвищення до пенсії не є підставою для  відмови у задоволенні позову.  

Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не може бути взято до уваги з огляду на статтю 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно з якою рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання.  

    Ніякими законодавчими актами дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на 2009-2010 рр. не зупинено, тому починаючи з 01.01.2009 р. по 05.08.2010 р., а саме, за період, за який позивач просить зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки та виплати, Управління повинно нарахувати та сплатити позивачці доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Суд вважає, що перерахунок підвищення пенсії повинен робити відповідач.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосредньо призначає (здійснює перерахунок) і виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є відповідачем у справі щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсії за цим позовом.  

Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Управління по невиконанню приписів ст.. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» за період з 07.07.2008 р. по 01.09 2010 р.  підлягають задоволенню частково з огляду на те, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Отже, зі змісту наведеної імперативної  норми закону вбачається, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить чинному законодавству. Виходячи з наведеного дії Управління по невиконанню вищезазначених приписів слід визнати незаконними за період з 07 липня 2008 р. по 05 серпня 2010 р.

 На підставі викладеного та керуючись ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.. 16 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в:

      Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1  в період з 07 липня 2008 року  по 05 серпня 2010 року підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі,  передбаченому ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у П’ятихатському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 07 липня 2008 року по 05 серпня 2010 року з урахуванням проведених виплат за цей період.

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

    Суддя: