АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3931 2006 р. Головуючий у 1-й
інстанції: Руднеєв О.О. Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«12» липня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Давискиби Н.Ф.
Суддів: Полякова О.З.
Глазкової О.Г.
При секретарі: Степанової Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від «22» травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Орендне підприємство „Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на нерухоме майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні будинком, виселення та вселення в будинку, відшкодування матеріальної шкоди ,-
ВСТАНОВИЛА :
09.06.2005 р. ОСОБА_3., звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1., третя особа: Орендне підприємство „Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права. Позивачка зазначала, що в 1985 р. з дозволу своєї бабки ОСОБА_6., якій на праві власності належав будинок, розташований в АДРЕСА_1 вселилася зі своєї сім"єю у врем"янку, з метою його удосконалення як жилий будинок під літ. Б.
В подальшому, вона зробила капітальний ремонт, переобладнала врем"янку під капітальний жили будинок, за даним ОП ЗМБТІ даний будинок рахується під літ. Б.
Посилаючись на те, що вона добросовісно заволоділа спірним жилим будинком і продовжує відкрито, безперервно ним володіти протягом 20 років, просила визнати за нею право власності на цей будинок з підстав, передбачених ч. 1 ст.. 344 ЦК України.
13.10.2005 р. ОСОБА_1. звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_5., ОСОБА_4. про усунення перешкод у користуванні жилим
приміщенням та виселення.Позивачка зазначала, що їй на праві власності належить жилий
будинок АДРЕСА_1Оскільки ОСОБА_3., ОСОБА_5. та ОСОБА_4. проживають в будинку без прописки, збудували без її дозволу теплицю, прибудову до будинку і сарай, чим перешкоджають їй користуватися будинком по своєму порозумінню, просила про задоволення її позовних вимог.
27.01.2006 р. ОСОБА_1. доповнила свої позовні вимоги та зазначила, що
переслідуючи намір привласнити житловий будинок під літ. Б-1 і частину земельної
ділянки, відповідачі в проміж часу з січня 2004 р. до жовтня 2004 р. протиправно
знищили належне їй майно, розібрали: гараж літ. Ж, 1971 р. забудови, остаточною
інвентарною власністю 2575 грн.; сарай літ. К, 1986 р. забудови, остаточною інвентарною
вартістю 1157 грн., чим завдали їй матеріальну шкоду у розмірі 3732 грн., яку просила
стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5. солідарно на її користь
та просила вселити її в будинок за адресою АДРЕСА_1.
В подальшому ОСОБА_2. і ОСОБА_3. звернулися до суду із уточнюючим позовом до ОСОБА_1., третя особа: Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності. Позивачі зазначали, що в 1985 р. вони та їх синОСОБА_5., 1979 року народження, за домовленістю з бабкою ОСОБА_6. вселилися у „врем"янку", яка була допоміжною будівлею до жилого будинкуАДРЕСА_1і. На теперішній час будинок під літ. Б є окремим жилим будинком і по даним БТІ числиться як жиле приміщення.
Посилаючись на те, що будинком під літ. Б вони користуються протягом 20 років, просили визнати за ними право власності на цей будинок.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2006 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено повністю.
Визнано за ОСОБА_3., ОСОБА_2. право власності на житловий будинок під літерою Б, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. зазначає, що рішення суду є незаконним, оскільки при ухваленні рішення суд порушив норми процесуального і матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просила рішення скасувати та і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.,ОСОБА_3.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія судців дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що за усною домовленістю між позивачем та її бабкою ОСОБА_6. у 1985 р. ОСОБА_3. зі своєю сім"єю вселилася у тимчасову будівлю (врем"янку) за адресою АДРЕСА_1, за свої кошти зробила капітальний ремонт, переобладнала зазначену будівлю в житловий будинок, який зазначений на плані земельної ділянки під літ. Б. Відповідно до технічного паспорта право власності на будинковолодіння зареєстроване за відповідачкою ОСОБА_1., а позивач ОСОБА_3. є користувачем спірного житлового будинку.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2. і ОСОБА_3, та визнаючи за ними право власності на житловий будинок під літерою Б, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, суд виходив з того, що позивачі
протягом 20 років добросовісно, відкрито, тобто без таємниць, та безперервно володіють зазначеним жилим будинком, а тому відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України набули право власності на цей будинок, за набувальною давністю.
Проте такий висновок не є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його, не з"ясувавши дійсних обставин справи і не перевіривши ретельно доводів позивачів та заперечень відповідача.
Відповідно до п.З ч. 1 ст. 344 ЦК України право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Проте із матеріалів справи видно, що „врем"янка", яку в подальшому родина ІНФОРМАЦІЯ_2переобладнала в житловий будинок під літ. Б, в належному законом порядку не зареєстрована, правовстановлюючі документи на будинок відсутні,
Крім того, оформлення права власності на житловий будинок можливо тільки на земельній ділянці, відведеній в установленому законом порядку для індивідуального будівництва, та якщо користувач (власник) ОСОБА_1. земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності за ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_2. і ОСОБА_3. не набули права власності на житловий будинок під літ.Б , розташованого по вул.. Промиловій, 24 в м. Запоріжжі, за набувальною давністю, тому їх позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Зустрічний позов ОСОБА_1. до ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та виселення підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1. на праві власності належить житловий будинокАДРЕСА_1і, в порядку спадкування за законом (а.с.42) і відповідно до ст.. 391 ЦК України вона має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 перешкоджають ОСОБА_1. користуватися і розпоряджатися будинком, закріпленою за будинком земельною ділянкою спорудами і будівлями, які відносяться до житлового будинку АДРЕСА_1, то ці перешкоди підлягають усуненню шляхом виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5. із спірного будинку.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1. про стягнення з відповідачів матеріальної шкоди у розмірі 3732 грн., солідарно, то вони задоволенню не підлягають, оскільки нею не надано суду доказів, які б свідчили про навмисне знищення відповідачами споруд, які були розташовані на її земельній ділянці: гараж літ. Ж, збудований у 1971 р., сарай літ. К, збудований у 1986 р.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст.314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2006 року -скасувати та ухвалити нове рішення:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Орендне підприємство „Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинком, виселенні та про вселення - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4не чинити ОСОБА_1перешкод у користуванні жилим будинком під літ. Б АДРЕСА_1і, та висилити їх із цього будинку.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальну шкоди у розмірі 3732 грн., солідарно - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: