Судове рішення #105489
Апеляційний суд Запорізької області

 

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3959 /2006 р.                                 Головуючий у 1-й

інстанції: Ні колова І.С. Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" липня 2006р.                                                                              м. Запоріжжя

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                         Дави скиба Н.Ф.

Суддів:                                    Глазкової О.Г.

Поляков 0.3.

При секретарі:                         Степановій Н.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права власності на долю у загальному майні, -

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2003 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2., ОСОБА_3. зміну долі житлового будинку АДРЕСА_1і в зв'язку з тим, що сторонами самовільно побудований ряд споруд, а змінити долі співвласників в позасудовому порядку неможливо.

ОСОБА_1. зазначає, що з 17.09.2002 року є співвласником 1/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1і в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_4., разом із відповідачами ОСОБА_2. та ОСОБА_3., яким належить по 2/5 частини вказаного житлового будинку.

В подальшому ОСОБА_1. змінила позовні вимоги та просила провести розподіл житлового будинку АДРЕСА_1і, виділивши належну їй частину в натурі, визначити порядок користування земельною ділянкою у відповідності до належних сторонам долях, а також стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 70 грн. 07 коп.

 

Далі ОСОБА_1. знову змінила свої позовні вимоги, просила суд визнати порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, яка його обслуговує, у відповідності до належних сторонам часток будинку, стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 70 грн. 07 коп.

У квітні 2005 року відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1. про припинення права власності на частку в сумісному майні, просять припинити право власності ОСОБА_1. на 1/ 5 частину житлового будинку АДРЕСА_1, визнати за ними в рівних частках право власності на вказану частину та солідарно стягнути з них на користь ОСОБА_1. грошову компенсацію в сумі 3552 грн. 60 коп.; стягнути з ОСОБА_1. на їх користь витрати в сумі 51 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 квітня 2006 року у позові ОСОБА_1. до ОСОБА_2., ОСОБА_3. про визнання порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2., ОСОБА_3. до ОСОБА_1. про припинення права власності на долю у загальному майні задоволений.

Припинено право власності ОСОБА_1. на 1/5 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнано право власності за ОСОБА_2. на 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнано право власності за ОСОБА_3. на 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Солідарно стягнуто з ОСОБА_2., ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. 3552 грн. 60 коп. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. та ОСОБА_3. - 51 грн. Судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. зазначає, що рішення суду є незаконним, постановлено з порушенням вимог діючого законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи. Тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивачка та відповідачі є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1і.

На підставі свідоцтва про право власності на спадщину НОМЕР_1 від 17.09.2002 року після смерті батька _ ОСОБА_4., ОСОБА_1. належить 1/5 частина спільного житлового будинку.

її двоюрідним сестрам - відповідачам ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на підставі свідоцтва про спадщину НОМЕР_2 від 03.11.1973 року належить по 2/5 частини житлового будинку кожній (а.с. 5-8).

Згідно   висновку   судової   будівельно-технічної   експертизи   НОМЕР_3   від

28.12.2004  року розподіл житлового будинку за належними сторонами долями та виділ

належної позивачці 1/5 частини в натурі неможливий. Дійсна вартість домоволодіння

складає 17 763 грн. (а.с. 47-67).

У зв'язку з цим позивачка змінила позовні вимоги і просила визнати порядок користування житловим будинком та земельною ділянкою, яка його обслуговує, у відповідності до належних сторонам часток будинку.

Як вбачається    з виноску судової будівельно-технічної експертизи НОМЕР_4 від

29.09.2005  року, надані два варіанти порядку користування житловим будинком АДРЕСА_1між співвласниками, але при цьому змінюються ідеальні

частки з розрахунком грошової компенсації (а.с. 107-119).

Постановляючи судове рішення про відмову позивачці у визначенні порядку користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, суд виходив з того, що визначення порядку користування в даному випадку передбачає створення комунальної квартири з загальним користуванням будинком, кухнею та коридором.

 

Судом встановлено, що у спірному будинку постійно мешкає відповідачка ОСОБА_3., яка є інвалідом першої групи безстроково, потребує постійного стороннього нагляду (а.с. 145).

Між сторонами склалися неприязні відносини, що підтвердили у судовому в засіданні сторони та їх представники.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. також зазначає, що після смерті її батька ОСОБА_4. між нею та відповідачами виникли суперечки про порядок користування і володіння житловим будинком.

У судовому засідання суду першої інстанції ОСОБА_1. не заперечувала, що з моменту спадкування вона і члени її родини у житловому будинку не проживали, за будинком не доглядали, тому та частина на пригодна для проживання.

З урахуванням замалу житлову площу, стан здоровся осіб, які там мешкають, взаємовідносини, загальний стан будинку, суд об'єктивно прийшов до висновку, що спільне користування сторонами житловим будинком є неможливим.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" із змінами, внесеними постановами Пленуми Верховного Суду України від 25.12.1992 року № 13, від 25.05.1998 року № 15, п.6 в окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов'язковим наведенням мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

Згідно ст.. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні на підставі інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1. і задовольняючи зустрічний позов, суд прийняв до уваги, що 1\5 частка будинку АДРЕСА_1, яка належить позивачці, є незначною та не може бути виділена в натурі, спільне користування вазаним будинком є неможливим, припинення права власності не цю частку не завдасть істотної шкоди позивачці, яка з моменту надбання права власності не проживала в цьому будинку, має інше житло.

Стягуючи солідарно з ОСОБА_2. та ОСОБА_3. грошову компенсацію на користь ОСОБА_1., суд виходив з дійсної вартості домоволодіння 17 763 грн. Відповідно висновку судової будівельно-технічної експертизи НОМЕР_3від 28.12.2004 року.

Стягнуто з ОСОБА_2. та ОСОБА_3. солідарно 3552 грн. 60 коп., які попередньо внесені на державний рахунок суду.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки, відповідно довідки-характеристики будинку АДРЕСА_1 виданої державним комунальним підприємством Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації, вартість будинку складає 30 786 грн. (тридцять тисяч сімсот вісімдесят шість грн..)

Таким чином з ОСОБА_2. та ОСОБА_3. підлягає стягненню грошова компенсація на користь ОСОБА_1. по 3078 грн. 60 коп. з кожної (30786:5=6157,20:2=3078,60).

З таких підстав колегія суддів вважає, що в цій частині судове рішення підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 307 ч. З п. 1, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

Рішення мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 квітня 2006року змінити в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 3552 грн. 60 коп..

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію по 3078 грн. 60 коп. з кожної.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з дня проголошення, проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація