АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4007 2006 р. Головуючий у 1-й
інстанції: Курбатова О.М. Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«12» липня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Давискиби Н.Ф.
Суддів: Полякова О.З.
Глазкової О.Г.
При секретарі: Степановій Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від «26» травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання права власності; за позовом ОСОБА_2при до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА :
09.06.2005 р. ОСОБА_3. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1. про визнання права власності на 1/2 квартири. Позивачка зазначила, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 05.08.1977 р., разом з дітьми проживали у двокімнатній квартирі НОМЕР_1 АДРЕСА_1, яка була приватизована всіма членами сім"ї, а в жовтні 2004 р. її було продано. На отримані від продажу гроші, відповідач купив трикімнатну квартиру НОМЕР_2, АДРЕСА_2, (в позовній заяві помилково зазначена АДРЕСА_3 і оформив її на себе.
Посилаючись на те, що відповідач перешкоджає їй користуватися квартирою, що є їх спільною сумісною власністю, просила про задоволення позову.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_1. 20.12.2005 р. звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_2. про визнання права власності на 1/2 частину кв. НОМЕР_2, АДРЕСА_2 та припинення за ОСОБА_3. право власності на 1/2 частини спірної квартири, посилаючись на те, що з серпня 2004 р. шлюбні відносини з ОСОБА_3. припинив, проживав однією сім"єю з ОСОБА_2. і разом з нею купив квартиру, просить про задоволення позову.
20.12.2005 р. ОСОБА_2. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_3. про визнання права власності на 1/2 частини квартири НОМЕР_2, АДРЕСА_2, посилаючись на те, що спірна квартира була куплена за її кошти - 5000 грн., і за кошти ОСОБА_1., з яким вона з серпня 2004 р. проживає однією сім"єю, тому квартира є їх спільною сумісною власністю.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2006 р. позовні вимоги ОСОБА_3. - задоволено.
За ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину квартири НОМЕР_2АДРЕСА_2
За Фоміним Сергієм Івановичем визнано право власності на 1/2 частину квартири НОМЕР_2 АДРЕСА_2
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3. держмито в сумі 51 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду змінити, в задоволені позову ОСОБА_3. - відмовити, позовні вимоги ОСОБА_2. задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення суду змінити, в задоволені позову ОСОБА_3. - відмовити, її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з таких підстав.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_3. і ОСОБА_1. перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.08.1977 року по січень 2006 року.
05 листопада 2004 р. ОСОБА_1., ОСОБА_3. та їх повнолітні діти: дочка ОСОБА_4. і син ОСОБА_5 продали квартиру НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1, яка належала їм на праві спільної сумісної власності, а 22 листопада 2004 р. ОСОБА_1. купив квартиру НОМЕР_2 АДРЕСА_2і, оформивши її тільки на себе, ключі від квартири ОСОБА_3 не надав, зареєструвати її у квартирі відмовляється.
Відповідно до ст.. 70 Сімейного кодексу України частки майна дружини і чоловіка у праві спільної сумісної власності подружжя є рівними.
Оформлення на ім"я одного з подружжя правовстановлюючих документі на нажите в період шлюбу майно не виключає його права пред'явити позов до другого з подружжя про поділ між ними цього майна.
Визнаючи за ОСОБА_3. та ОСОБА_1. право власності по 1/2 частини квартири за кожним, суд правильно виходив з того, що оскільки спірна квартира була набута сторонами в період зареєстрованого шлюбу, то позивачка ОСОБА_3. має рівні з відповідачем ОСОБА_1. право на цю квартиру, оскільки відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України вона є спільною сумісною власністю подружжя.
Суд обґрунтовано визнав безпідставними вимоги ОСОБА_2. про визнання за нею право власності на 1/2 частини спірної квартири, оскільки ОСОБА_2. свої вимоги не підтвердила доказами.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_2. десь 07 чи 08 листопада взяла в борг 5000 грн. нібито для придбання спірної квартири, проте доказів того, що саме за ці гроші була
куплена квартира ОСОБА_2. суду не надала, інших договорів про те, що частина коштів на придбання квартири була надана ОСОБА_2., укладено не було.
Крім того, власником за договором купівлі-продажу від 22 листопада 2004 року є ОСОБА_1., його право на квартиру за цим договором не оспорено, зазначений договір не визнано ОСОБА_2. недійсним ні повністю, ні частково.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2. немає, і суд першої інстанції правильно відмовив у їх задоволенні.
Судом повно і всебічно з'ясовані обставини справи, висновки відповідають цим обставинам, характер правовідносин між сторонами судом визначений правильно, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не має.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2006 року у цій справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: