АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Нікушина В.П.
Суддів: Гуцола П.П., Сороки Л.А.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України у Ямпільському районі Вінницької області про зобов’язання нарахування пенсії та проведення її виплати за апеляційною скаргою управління пенсійного Фонду України у Ямпільському районі Вінницької області на постанову Ямпільського районного суду вінницької області від 9 грудня 2009 року, винесену по даній справі, -
В С Т А Н О В И Л А :
В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд з вказаним позовом до управління пенсійного Фонду України у Ямпільському районі Вінницької області.
Мотивуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" є „дитиною війни”.
Згідно ст. 6 цього Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, їй соціальна допомога не виплачувалась з 1 січня 2006 року . Лише з січня 2008 року така допомога почала виплачуватись в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.
В зв’язку з цим вона звернулась в суд з позовом про зобов’язання відповідача провести нарахування соціальної допомоги за період з листопада 2008 року по жовтень 2009 року в сумі 1195 грн. 20 коп. та продовжувати нараховувати її в подальшому відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково, а саме зобов’язано відповідача донарахувати та виплатити позивачці державну соціальну допомогу за період з листопада 2008 року по жовтень 2009 року. В решті позовних вимог відмовлено.
З постановою не погодилось управління пенсійного Фонду України у Ямпільському районі Вінницької області і оскаржило його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції в ході розгляду справи були порушені норми права.
На підтвердження цих доводів наводяться наступні обставини.
Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідно до яких, „дітям війни” до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується доплата у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними, але як зазначається в апеляційній скарзі, рішення Верховною Радою України про відновлення дії цього Закону не приймалось. А отже, як вважає відповідач, питання проведення соціальних виплат, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залишилось не врегульованим.
Внаслідок цього, порядок обчислення та виплата соціальних виплат здійснювалась відповідно до постанови КМ України від 28.05. 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Окрім цього, відповідач посилається на те, що реалізація положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині соціальних виплат проводиться за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету пенсійного фонду України. Саме в межах виділених коштів із Державного бюджету України здійснювалась виплата доплат, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідач вважає, що суд не врахував цих обставин і ухвалив незаконне судове рішення.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши обґрунтованість вимог апеляційної скарги, обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови в межах апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Обґрунтування вимог апеляційної скарги базується на хибному тлумаченні щодо співвідношення юридичної сили законів і підзаконних актів та на неправильній оцінці фактичних обставин справи.
Судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені з урахуванням соціальної допомоги виплаченої на її користь відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05. 2008 року визнано неконституційними положення ст. 41 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів", якою були внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому керувався при вирішенні справи положеннями цієї ж ст. 6 Закону в попередній редакції, яка передбачає підвищення виплат дітям війни на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Отже за наявності діючого Закону України "Про соціальний захист дітей війни" суд першої інстанції правильно застосував його норми і зокрема ст. 6 Закону при визначенні підвищення розміру пенсії ОСОБА_1 на 30% мінімальної пенсії за віком.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд вирішуючи спір мав керуватись постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" суперечить положенням п. 4 ст. 4 ЦК України.
Постанова суду щодо зобов’язання відповідача провести донарахування та виплату соціальних доплат, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідає вимогам п. 3 та п. 15 Положення «Про пенсійний фонд України» згідно яких виплата пенсій та інших доплат покладається на Пенсійний Фонд України, який реалізує ці функції через управління пенсійного фонду України на місцях.
Отже розглянувши постанову в межах апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія судів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України у Ямпільському районі Вінницької області відхилити.
Постанову Ямпільського районного суду вінницької області від 9 грудня 2009 року, винесену по справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України у Ямпільському районі Вінницької області про зобов’язання нарахування пенсії та проведення її виплати, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді:
З оригіналом вірно: