Апеляційний суд Запорізької області

Справа: № 22-3880                                  Головуючий у 1-й інстанції: Мазур В.С.

2006р.                                              Доповідач: Кримська О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 липня 2006р.                                                                  м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:             Бєлки В.Ю.

Суддів:                        Кримської О.М.

Осоцького І.І.

При секретарі: Петровій О.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду М.Запоріжжя від 22 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Запорізької області про стягнення грошової допомоги та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У липня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Запорізької області про стягнення грошової допомоги та моральної шкоди.

В позові зазначав, що в період з 28.09.1957 року по 23.04.1991 рік він проходив військову службу в Збройних силах СРСР та був звільнений з посади військового прокурора гарнізону . При звільнені у запас йому призначена військова пенсія за вислугу років .

З   23.04.1991   року   по   30.04.2004   рік   працював   на   посаді   прокурора   відділу прокуратури Запорізької області та був звільнений з посади за ст. 38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію у відповідності до ст. 50-1 Закону України " Про прокуратуру". 01.12 2003 року переоформив військову пенсію на прокурорську пенсію.

Вважає, що після звільнення з прокуратури з переоформленням йому віськової пенсії на прокурорську пенсію він повинен отримати грошову допомогу за 13 років роботи в прокуратурі Запорізької області, а також зазначає, що неправомірними діями відповідача по невиплаті йому цієї допомоги до теперішнього часу, йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн.

У квітні 2006 року ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь суму грошової допомоги з урахуванням індексу інфляції у розмірі - 22326 грн. 61 коп.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2006 року в задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

Не погоджуючись з такою постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу , в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нову про задоволення його адміністративного позову, оскільки судом невірно оцінено обставини справи, які мають значення для справи, висновки суду суперечать обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 23.04.1991 року ОСОБА_1 звільнено з посади військового прокурора у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років.

У зв'язку з цим, згідно витягу з наказу військового прокурора Запорізького гарнізону № НОМЕР_1 ( а.с.11) ОСОБА_1 виплачена грошова винагорода, передбачена наказом МО СССР 1982р. № НОМЕР_2 в повному обсязі.

24.04.1991 року позивача призначено на посаду помічника прокурора Запорізької області по нагляду за додержанням законів у виправно-трудових установах.

21.10.2003 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом на ім'я прокурора Запорізької області про переоформлення військової пенсії за вислугу років на прокурорську пенсію відповідно до ч.9 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та з 01.12.2003 року йому виплачується прокурорська пенсія (а.с.96).

30.04.2004 року позивач звільнився з посади старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах прокуратури Запорізької області за власним бажанням.

Згідно ч.15 ст. 50 -1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугу років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що законні підстави для виплати позивачу грошової допомоги, передбаченої ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" відсутні, оскільки ОСОБА_1 звільнився з посади війського прокурора у зв'язку з виходом на пенсію та реалізував своє право на отримання грошової допомоги при звільненні.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують її законність, підстав для її скасування не вбачаться.

Керуючись ст. ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду М.Запоріжжя від 22 травня 2006 року по цій справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий :

Судді: