Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-4069 /2006 р.                                 Головуючий у 1-й

інстанції:   Мігуля Н.І. Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"11" липня 2006р.                                                                              м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                         Стрелець Л.Г.

Суддів:                                    Ломейко В.О.

Глазкової О.Г.

При секретарі:                        Вертелецькій І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову Чернігівського районного суду Запорізької області від 11 травня до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області, Пенсійного фонду України про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як учаснику війни , -

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області, Пенсійного фонду України про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як учаснику війни.

У позові зазначає, що вона є учасником війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, перебуває на обліку в управління пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області, їй призначена пенсія в розмірі 390 грн. 88 коп.

Згідно ст.. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій пенсій підвищуються в розмірі 50 % відсотків мінімальної пенсії за віком. їй пенсія була підвищена як учаснику війни на 9 грн. 96 коп., при цьому розрахунок проводився відповідно до Постанови КМУ від 03.01.2002 року "Про підвищення пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів , фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., а не з мінімального розміру пенсії за віком.

Посилаючись на те, що в розрахунок підвищення пенсії повинен братися розмір мінімальної пенсії за віком, визначений у ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування ", просила суд стягнути   з   відповідача   на   її

користь суму неоплаченого за період з лютого 2003 року по лютий 2006 року 2787 грн. 65 коп.

Крім цього, позивач відповідно ст., ст.. 100, 102 КАС України у позовній заяві порушує питання про поновлення строку на звернення до суду .

Постановою Чернігівського районного суду Запорізької області від 11 травня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений частково.

ОСОБА_2 поновлений строк на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як учаснику війни.

В частині позовних вимог про стягнення з Управління пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області, Пенсійного фонду України недоплаченого підвищення до пенсії, як учаснику війни, відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення та порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. З ст. 100 КАС України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.

В позовній заяві позивач просить поновити строк, пропущений з поважних причин.

Стаття 99 КАС України встановлює строк звернення до адміністративного суду.

Адміністративний позов поданий позивачкою з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, встановлено ч. 2 ст. 99 КАС України.

За цивільним законодавством існує трирічний строк позовної давності.

Порушення питання про поновлення строку на звернення до суду, позивачка посилається на юридичну необізнаність.

Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 01 вересня 2005 року.

Оскільки позивач не міг передбачити зміни в законодавстві, то суд правильно прийшов до висновку про поновлення ОСОБА_2 строку на звернення до адміністративного суду   з адміністративним позовом..

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 02 січня 1985 року перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області , їй призначена пенсія у розмірі 390 грн. 88 коп.

Згідно посвідчення НОМЕР_1 ОСОБА_2 є учасником війни.

Відповідно до ст.. 14 ч. 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Стосовно розміру мінімальної пенсії, яка слугує базою для обчислення надбавок та підвищень до пенсії, КМУ постановою № 1 "Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів держаного бюджету

Від 03.01.2002 року (із змінами та доповненнями) в п. 2 встановив, що підвищення до пенсії, передбачені Законом України " Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту" починаючи з 01 січня 2002 року здійснюється виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Розмір мінімальної пенсії, з урахуванням якої встановлюються надбавки та підвищення до пенсії, до цього часу не переглядалися.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачу, як учаснику війни, відповідач нарахував підвищення у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку (19,91* 50% = 9,96), тобто відповідач діяв в межах своїх повноважень та не порушив права позивача.

Посилання позивача на те, що при нарахуванні підвищення до пенсії необхідно виходити з мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто у розмірі прожиткового мінімуму, є безпідставним, оскільки ч. З ст. 28 цього Закону зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключено для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Таким чином, ухвалюючи постанову, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Постанова відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Постанову Чернігівського районного суду Запорізької області від 11 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення , проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді