Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-4096 /2006 р. Головуючий у 1-й
інстанції: Кучерук І.Г. Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2006р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Стрелець Л.Г.
Суддів: Глазкової О.Г.
Ломейко В.О.
При секретарі: Вертелецькій І.В.
З участю адвокатів: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 діючого в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, Хортицької районної адміністрації м. Запоріжжя, Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання НОМЕР_5 " м. Запоріжжя, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, орган опіки та піклування Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання рішення Хортицької рай адміністрації Запорізької міської ради недійсним, про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним, про визнання державної реєстрації недійсною, про надання жилої кімнати в комунальній квартирі, що звільняється та про зміну договору найму житлового приміщення., -
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, Хортицької районної адміністрації м. Запоріжжя, Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання НОМЕР_5 " м. Запоріжжя, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, орган опіки та піклування Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації"" про визнання рішення Хортицької рай адміністрації Запорізької міської ради недійсним, про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним, про визнання державної реєстрації недійсною, про надання жилої кімнати в комунальній квартирі, що звільняється та про зміну договору найму житлового приміщення.
В подальшому уточнив позовні вимоги, просив визнати приватизацію 17/50 частин квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 недійсною, визнати свідоцтво про право на житло № НОМЕР_1 від 20.09.2005 року недійсним, визнати державну реєстрацію зазначеного свідоцтва недійсною в зв'язку з тим, що було порушено порядок приватизації, ат також просив зобов'язати Запорізьку міську раду надати йому в користування жилу кімнату, що звільнилася, площею 10,8 кв.м, в спірній квартирі, посилаючись на те, що ОСОБА_3 в спірній квартирі не мешкає з 2000 року, речей його в квартирі немає, фактично мешкає з родиною за іншою адресою. Позивач вказує, що його родина складається з трьох осіб та потребує поліпшення житлових умов. Просить зобов'язати КП ВРЕЖО НОМЕР_5 укласти з ним договір найму житлового приміщення у квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням кімнати площею 10,8 кв. м., що звільнилась. Стягнути з відповідачів судові витрати.
Рішення Хортиць кого районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2006 року в позові ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, Хортицької районної адміністрації м. Запоріжжя, КП "ВРЕЖО НОМЕР_5 " м. Запоріжжя, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, орган опіки та піклування Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради, О.П."ЗМБТІ" про визнання рішення Хортицької райадміністрації Запорізької міської ради недійсним, про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним, про визнання державної реєстрації недійсною, про надання жилої кімнати в комунальній квартирі, що звільняється та про зміну договору найму житлового приміщення - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що згідно ордеру № НОМЕР_2 від 14.10.1977 року двокімнатна квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_5, який був наймачем цієї квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.1990 року розділені особові рахунки вказаної квартири. ОСОБА_1 виділена кімната площею 19,5 кв. м. на нього, дружину та сина. Наймачем цієї кімнати є ОСОБА_1 Кімната площею 10,8 кв. м. виділена ОСОБА_6 та її сина ОСОБА_3. Це підтверджується копіями особистого рахунку. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. На день смерті ОСОБА_6 була наймачем в спірній квартирі та була зареєстрована. Згідно розпорядження Хортицької рай адміністрації м. Запоріжжя № НОМЕР_3 від 31.03.2005 року особовий рахунок на кімнату площею 10,8 кв. м. переоформлений на ОСОБА_3.
Згідно довідки ЖЕД НОМЕР_4 ВРЕЖО НОМЕР_5 в кімнаті площею 10,8 кв. м. зареєстрований відповідач ОСОБА_3 та його неповнолітня дитина ОСОБА_7.
Як вбачається із свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 20.09.2005 року, за ОСОБА_3 визнано право власності на 17/50 частини квартири АДРЕСА_1. Йому в приватну власність перейшла кімната №6 прощею 10,8 кв. м.. Підсобного приміщення спільного користування: коридор № 1 площею 7,6 кв. м., ванна № 2 площею 7,2 кв. м. залишені в спільному користуванні.
Згідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до об'єктів приватизації належать кімнати у квартирах, де мешкають два і більше наймачів. Приватизація державного житлового фонду здійснюється органами створеними місцевою державною адміністрацію; передача у власність громадян здійснюється на підставі рішень
відповідних органів приватизації; органи приватизації не мають права відмовити мешканцям у приватизації займаного ними житла.
Твердження апелянта проте, що відповідач ОСОБА_3 незаконно приватизував спірну кімнату, є безпідставними, оскільки суду він не надав таких доказів. Приватизація проведена згідно чинного законодавства України.
Крім цього, апелянт вказує, що відповідач ОСОБА_3 у 2000 році сам звільнив спірну кімнату, на момент приватизації в кімнаті не проживав. З 2000 року не використовував своє право користування спірної кімнати, а тому суд безпідставно не застосував ст.. 54 ЖК України про надання йому ізольованого житлового приміщення, що звільнилось.
При цьому ОСОБА_1 посилається на пояснення свідків та акт обстеження комісією ЖЕД НОМЕР_4 від 26.07.2005 року, де вказано, що зі слів сусідів ОСОБА_3 не проживає в кімнаті площею 10,8 кв. м. декілька корів.
Такі доводи позивача є безпідставними, оскільки у встановленому законом порядку відповідач ОСОБА_3 не визнаний втративши право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою площею 10,8 кв. м. у квартирі АДРЕСА_1.
Таким чином постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Оскільки судове рішення відповідає вимогам закону, встановленим обставина та наданим доказам, підстав для його скасування колегія судців не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хортицького районного суду Запорізької області від 15 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення , проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді