справа № 1-466/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Павленко О.П.

при секретарі Білецькому Б.М.

з участю прокурора: Коваль А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 06.12.2008 року, приблизно о 21 годині 45 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у дворі будинків 7 та 9 по вул.  Мельникова в м. Києві, не звертаючи уваги на оточуючих осіб та порушуючи спокій людей у нічний час, демонстративно зневажаючи загальноприйнятими нормами моралі, почав висловлюватись нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_1 побачив поряд розташовані автомобілі «Ніссан Мікра» д.н.з. НОМЕР_1 та «Деу Ланос» д.н.з. НОМЕР_2. Підійшовши до автомобіля «Део Ланос», ОСОБА_1, з особливою зухвалістю та з явних хуліганських спонукань, виліз на капот автомобіля та почав стрибати, після чого пошкодив лобове скло та скло дверей автомобіля шляхом їх розбиття. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1 підійшов до автомобіля марки «Ніссан Мікра» та розбив скло передніх лівих дверей. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 3114 грн. та ОСОБА_3 на загальну суму 3000 грн., грубо порушив громадський порядок, після чого з місця вчинення злочину зник, але через недовгий проміжок часу був затриманий працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав в повному обсязі та пояснив, що 6.12.2008 року він приблизно о 21 годині біля станції метро «Лук'янівська» зустрівся за своєю подругою на ім'я ОСОБА_4, деякий час вони провели разом, він випив пару пляшок «Ром-коли» та потім посварився з ОСОБА_4 і вона пішла додому. Він сильно розлютився на себе і свою подругу, тому почав сваритися, кричати. Побачивши у дворі автомобіль «Део Ланос», він заліз на капот цього автомобіля та став пригати по ньому, розбив лобове скло автомобіля та скло передніх лівих дверей. Після цього він став уходити з цього двору та, проходячи повз автомобіль «Нісан», ліктем розбив вікно передніх пасажирських дверей. Перехожі робили йому зауваження, але він на це не звертав увагу, так як сильно розлютився на свою дівчину. Через кілька хвилин його затримали працівники міліції.

Підсудний щиросердно покаявся у вчиненому злочині, засудив свої дії та просить суд дати йому можливість виправитись самостійно.

Враховуючи визнання підсудним всіх фактичних обставин справи, відповідно до ст. 299 КПК України та за згодою учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються та приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані за ст.296 ч.1 КК України.

Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та ступінь тяжкості скоєного ним злочину; фактичні обставини справи та відношення ОСОБА_1 до вчиненого, відсутність тяжких наслідків.

Судом також приймаються до уваги і всі дані, що характеризують особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, за місця проживання характеризується негативно.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування завданої потерпілим шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити підсудному покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 296 КК України.

Разом з тим, враховуючи дані про особу ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але під наглядом органів кримінально-виконавчої системи, а тому застосовує ст.ст. 75, 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді 2 ( двох ) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 ( один ) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:

•   •     не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

•   •     повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

•   •     періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в закону силу залишити без змін - у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня його проголошення, через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: