Справа № 1-333/09
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі : головуючого - судді Горб І.М.,
при секретарі - Проценко І.В.
з участю прокурора - Марущенка Є.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Сорока Іллінецького району Вінницької області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, невійськовозобов'язаного, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Коростень Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, невійськовозобов'язаного, не одруженого, працюючого різноробочим в ТОВ «Лан-Україна», проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
встановив:
26 жовтня 2008 року о 20 год. 50 хв. ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 та іншими особами, ігноруючи встановлені норми суспільної поведінки, розпивали спиртні напої біля підземного переходу, поряд зі станцією метро «Дорогожичі» в м. Києві.
Під час розпиття алкогольних напоїв ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані, помітив раніше йому невідомого ОСОБА_3, який в цей час проходив повз нього. Наблизившись до ОСОБА_3, ОСОБА_1 зупинив останнього та почав пред'являти йому претензії необгрунтованого характеру. Після цього, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 приєднатись до його друзів та випити з ними спиртного, однак останній відмовився та пішов додому.
Через деякий час ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в нетверезому стані, слідуючи за місцем свого проживання, зустріли ОСОБА_3, який ішов по парку Великої Вітчизняної Війни, поряд з перехрестям вул. Дорогожицької та вул. О. Теліги в м. Києві. Після цього, ОСОБА_1, продовжуючи свої хуліганські дії, зупинив останнього та безпідставно наніс ОСОБА_3 удар рукою в обличчя. Намагаючись уникнути подальшого конфлікту, ОСОБА_3 почав втікати, однак перечепившись впав. Після цього, ОСОБА_1 підбіг до лежачого на землі ОСОБА_3 та разом з ОСОБА_2, проявляючи особливу зухвалість, почали наносити лежачому на землі ОСОБА_3 удари ногами в різні частини тіла, завдаючи фізичного болю. Продовжуючи побиття ОСОБА_3 на протязі 1-2 хвилин, хуліганські дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були помічені та припинені працівниками охорони, розташованого поруч кафе.
Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиросердно розкаявся у вчиненому та пояснив, що в Києві він знаходиться три роки, працював комплектувальщиком в ТОВ «Лан-Україна». 26 жовтня 2008 року у вечері в гуртожитку він познайомився з ОСОБА_2 і вони випили по 200 грамів горілки. Потім він запропонував ОСОБА_2 піти на вулицю та попити пива. Виходячи з гуртожитку вони зустріли знайомого на ім'я ОСОБА_3 і запропонували йому піти разом з ними, на що він погодився. Всі разом вони пішли до станції метро «Дорогожичі». Там він купив пляшку горілки та всі разом вони почали її розпивати у парку біля підземного переходу метро «Дорогожичі». Через деякий час повз них проходив потерпілий з пляшкою пива. Він поросив у нього попити пива, але той ніяк не відреагував. Тоді він підійшов до нього і, забравши пиво, зробив пару ковтків. Після цього він запросив його до себе та налив йому горілки, щоб він випив з ними, але він відмовився, пояснивши, що йому наступного дня необхідно на роботу, та пішов. Приблизно о 20 год. 30 хв. до них підійшов ще один незнайомий чоловік і дав йому 20 гривень, щоб він купив ще пляшку горілки, що він і зробив. Розпивши другу пляшку горілки, цей чоловік запропонував всім розійтись по домівках і вони пішли. По дорозі до гуртожитку, йдучи через парк, він зустрів потерпілого та почав з ним розмовляти, про що саме він з ним розмовляв, не пам'ятає. ОСОБА_2 з ОСОБА_3 пішли вперед. Під час розмови з потерпілим, йому щось не сподобалось і він його вдарив по обличчю, після чого потерпілий почав тікати, але зачепився і впав. Наздогнавши його, він приблизно три рази вдарив його ногою по тулубу, після чого до них підбіг ОСОБА_2 і також наніс потерпілому пару ударів, оскільки вважав, що його б'ють. В цей час підійшли охоронники і почали на них світити ліхтариком, він злякався і почав тікати, а ОСОБА_2 залишився, але його наздогнали та затримали, а потім доставили до ОСОБА_4 Причину побиття потерпілого пояснити не може, ніяких мотивів в нього не було, він був під впливом алкогольного сп'яніння.
Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиросердно розкаявся у вчиненому та пояснив, що в Києві він перебуває з 17 липня 2006 року, працює в ТОВ «Лан-Україна» різноробочим, а зі ОСОБА_1
познайомився у гуртожитку. 26 жовтня 2008 року до нього в гуртожиток зайшов ОСОБА_1 і вони випили по 200 грамів горілки, а потім йому подзвонили на телефон і попросили зустріти хлопця, який живе разом з ним у кімнаті, допомогти йому із сумкою. Він разом зі Стадником та зі знайомим ОСОБА_3 пішли до станції метро «Дорогожичі». Там випили пляшку горілку. Зустрівши його сусіда ОСОБА_5, вони вирішили ще випити та купили ще пляшку горілки і почали її розпивати у парку біля підземного переходу метро «Дорогожичі». Через деякий час повз них проходив потерпілий з пляшкою пива і ОСОБА_1 забрав у нього пляшку пива та зробив пару ковтків, після чого запросив його до них та налив йому горілки, щоб він випив з ними, але потерпілий відмовився, пояснивши, що йому завтра на роботу, та пішов. Розпивши другу пляшку горілки, ОСОБА_5 запропонував розійтись по домівках і вони пішли. По дорозі до гуртожитку, коли вони йшли через парк, ОСОБА_1 кудись подівся, а він допомагав нести сумку своєму сусіду по кімнаті. Проходячи через Бабій Яр, він побачив бійку, придивившись, впізнав ОСОБА_1 з потерпілим та побіг йому на допомогу. Підбігши до них, він два рази вдарив потерпілого ногою по стегну, після чого підійшли охоронники і почали на них світити ліхтарем, потім їх затримали та доставили до ОСОБА_4
Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду судом було визнано недоцільним дослідження доказів по фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудним обвинувачення.
Досудовим слідством дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України, як умисні дії, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.
Обираючи підсудним вид та міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ними злочину, дані про їх особу, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, ступінь участі кожного у скоєнні хуліганських дій.
ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинений ним злочин належить до категорії злочинів середньої тяжкості.
ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, за місцем проживання характеризується позитивно, вчинений ним злочин належить до категорії злочинів середньої тяжкості.
Як пом'якшуючу покарання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обставину, суд враховує щиросердне розкаювання в скоєному.
Як обтяжуючу покарання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обставину, суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд також враховує те, що дії ОСОБА_1 при вчиненні хуліганства відрізнялися більшою зухвалістю і фактично він є ініціатором конфлікту, немаючі ніяких мотивів та причин для побиття потерпілого.
З урахуванням наведеного, суд вважає доцільним призначити підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі,
проте вважає можливим їх виправлення без відбування покарання, звільнивши їх з випробуванням і покладенням певних обов'язків, що передбачено ст.ст. 75, 76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді З (трьох) років обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк - 1 (один) рік 6 місяців.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально -виконавчої системи.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді З (трьох) років обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк - 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва протягом 15-ти діб з часу його проголошення через районний суд.